анартга-нівтті — зникнення усієї небажаної скверни; хаіле — коли є; бгактйе — у відданому служінні; нішг — тверда віра; хайа — є; нішг хаіте — від такої твердої віри; раваа-дйе — у слуханні, уславленні тощо; ручі — смак; упаджайа — прокидається.

Коли людина звільняється від усієї небажаної скверни, вона розвиває тверду віру й росте у відданому служінні. Коли в неї прокинулась тверда віра у віддане служіння, прокидається також смак слухати про Крішну і прославляти Його.