ПОЯСНЕННЯ: Шріла Бгактівінода Тгакура стисло описує ріст любові до Бога як поступовий процес. Завдяки щасливій долі особа зацікавлюється відданим служінням. Врешті- решт її починає цікавити чисте віддане служіння, вільне від матеріальної скверни. Тоді вона бажає спілкуватись із відданими. Завдяки їхньому товариству її дедалі більше цікавить віддане служіння, її тягне слухати про Крішну й оспівувати Його. Чим більше її вабить слухати і оспівувати, тим більше вона очищується від матеріальної скверни. Звільнення від матеріальної скверни має назву анартга-ніврітті, тобто поступове зникнення усього небажаного. Це критерій росту людини у відданому служінні. Якщо вона справді розвиває відданість, вона повинна звільнятись від матеріальної скверни: недозволених статевих стосунків, вживання дурманних речовин, азартних ігор та м'ясоїдства. Це попередні ознаки очищення. Коли відданий очищується від усілякої матеріальної скверни, в нього прокидається тверда віра у віддане служіння. Після того, як розвинеться тверда віра, з'являється смак, а смак породжує прив'язаність до відданого служіння. Коли ця прив'язаність посилюється, сіŸм'я любові до Крішни пускає паросток. Цей стан називають пріті або раті (потяг), або ж бгава (духовна емоція). Коли посилюється раті, це вже називають любов до Бога. Ця любов до Бога — це, насправді, найвища досконалість життя і вмістище всієї насолоди.

Віддане служіння поділяють на дві стадії: садгана-бгакті і бгава-бгакті. Садгана-бгакті — це розвиток відданого служіння за допомогою реґулівних засад. Основний принцип відданого служіння становить віра. Далі йде спілкування з відданими, а тоді посвята від істинного духовного вчителя. Після посвяти, дотримуючись реґулівних засад відданого служіння, людина звільняється від усього небажаного. Завдяки цьому вона міцно утверджується у відданому служінні і поступово розвиває смак до нього. Що більше поглиблюється її смак, то більше вона прагне служити Господеві. Так вона прив'язується до якогось певного настрою у служінні Господу: шанти, дас'ї, сакг'ї, ватсал'ї або мадгури. Завдяки такій прив'язаності розвивається бгава. Бгава-бгакті являє собою рівень чистого добра. Під впливом цього чистого добра серце людини тане у відданому служінні. Бгава-бгакті являє собою перший пагін любові до Бога. Ці духовні почуття безпосередньо передують чистій любові. Коли ці почуття загострюються, їх уже називають према-бгакті, трансцендентна любов до Бога. Ці ступені описано також у наступних двох віршах, які наведено у «Бгакті-расамріта-сіндгу»(1.4.15–16).