 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаМадг'я-ліла
|
Текст 1: Я віддаю шанобливі поклони Господу Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, океану трансцендентної милості. Хоча предмет бгакті-йоґи становить глибоку таємницю, Він якнайповніше розкрив його навіть за цієї епохи Калі, епохи чвар.
Текст* 2: Хвала, хвала Шрі Чайтан'ї Махапрабгу! Хвала, хвала Ніт'янанді Прабгу! Хвала, хвала Адвайтачандрі! Хвала, хвала всім відданим Шрі Чайтан'ї Махапрабгу!
Текст* 3: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Я з різних поглядів з'ясував зв'язок істоти з Крішною. Це тема всіх Вед. Крішна становить осереддя всієї діяльності.
Текст* 4: Зараз Я розповім про якості відданого служіння, що приводить до притулку в Крішни та до любовного трансцендентного служіння Йому.
Текст* 5: Людина повинна зосереджувати свої зусилля суто на відданому служінні Господу Крішні. Такий присуд усіх ведичних писань, і до такого висновку впевнено прийшли всі святі.
Текст 6: «Коли матір Веду [шруті] запитують, кому слід поклонятись, вона каже, що Ти єдиний Господь і об'єкт поклоніння. Того самого вчать і похідні писання шруті-шастр, смріті-шастри, подібні до їх сестер. Пурани, наче брати, йдуть стопами матері. О крушителю демона Мури, з них усіх випливає, що Ти єдиний притулок. Тепер я справді це збагнув».
Текст 7: Крішна — це недвоїста Абсолютна Iстина, Верховний Бог- Особа. Хоча Він один, для Своїх розваг Він проявляє різні особові поширення та енерґії.
Текст* 8: Крішна поширює Себе в багато форм. Деякі з них — Його особові поширення, а деякі — відокремлені поширення. Так Він влаштовує розваги в духовному та матеріальному світах. Духовні світи — це планети Вайкунтги, а матеріальні всесвіти — це брахманди, велетенські сфери, кожною з яких править Господь Брахма.
Текст 9: Поширення Його особи, як оце Санкаршана, Прад'юмна, Аніруддга та Васудева, сходять як втілення з Вайкунтги до матеріального світу. Відокремлені поширення — це живі істоти. Хоча вони поширення Крішни, їх зараховують до Його різноманітних енерґій.
Текст* 10: Живих істот [джів] поділяють на дві категорії. Одні з них вічно звільнені, а інші вічно зумовлені.
Текст* 11: Вічно звільнені завжди перебувають у повній свідомості Крішни і виконують трансцендентне любовне служіння стопам Господа Крішни. Вони, слід розуміти, вічні супутники Господа Крішни, і вічно насолоджуються трансцендентним блаженством служіння Крішні.
Текст* 12: Крім вічно звільнених відданих, існують також зумовлені душі, що постійно відвертаються од відданого служіння Господу. Такі зумовлені душі перебувають в матеріальному світі і постійно страждають від пекельних умов життя в різних тілесних формах.
Текст* 13: За свою ворожість до свідомості Крішни зумовлена душа дістає кару від відьми-майі, зовнішньої енерґії. Отак, зумовленій душі доводиться зазнавати троїстих страждань: страждань від тіла та розуму, від ворожої поведінки інших живих істот і від природних нещасть, що їх насилають півбоги.
Текст 14-15: Отож зумовлена душа стає слугою хтивих бажань, а коли ці бажання не виконуються, вона стає слугою гніву. Так її постійно стусає зовнішня енерґія, майа. В її безупинних мандрах усесвітом їй може трапитись відданий-лікар, чиї настанови та гімни можуть прогнати відьму зовнішньої енерґії геть. Завдяки йому зумовлена душа знайомиться з відданим служінням Господу Крішні і дістає змогу наблизитись до Господа.
Текст 16: «Господи, неприйнятним наказам хтивих бажань немає краю. Незважаючи на те, що я так багато служив цим бажанням, вони так і не змилувались наді мною. Я служив їм без ніякого сорому, і навіть у думці не покладав їх покинути. Проте нещодавно, Господи, окрасо династії Яду, я прийшов до тями, і тепер я їх облишаю. За допомогою трансцендентного інтелекту я тепер відмовляюсь коритися неприйнятним наказам цих бажань і приходжу до Тебе, щоб віддати себе до Твоїх лотосових стіп, що біля них немає страху. Будь ласка, врятуй мене і візьми служити Тобі».
Текст* 17: Віддане служіння Крішні становить головне призначення живої істоти. Для звільнення зумовленої душі існують різні методи: карма, ґ'яна, йоґа та бгакті, — але всі вони залежать від бгакті.
Текст 18: Без відданого служіння всі інші методи усвідомлення духу слабкі й неістотні. Якщо людина не звертається до відданого служіння Господу Крішні, ґ'яна та йоґа не можуть дати бажаних результатів.
Текст 19: «Якщо чисте знання цілковито вільне від матерії, але не спрямоване на Верховного Бога-Особу [Крішну], то йому бракує краси, хоча це знання не забруднює матерія. Що вже тоді казати про діяльність задля плодів, що від природи минуща і від самого початку приносить страждання, якщо не використана для відданого служіння Господеві. Чим така діяльність може привабити?».
Текст 20: «Ні ті, хто віддається суворим аскезам, ні ті, хто роздає в милостиню все своє майно, ні ті, хто добродійністю зажив широкої слави, ні ті, хто присвятив себе медитації та умоглядним роздумам, ні навіть ті, хто дуже майстерно вміє декламувати ведичні мантри, попри всю цю сприятливу діяльність не можуть досягнути хороших результатів, якщо не присвячують її на служіння Верховному Богові-Особі. Тому я знову й знову шанобливо кланяюсь Верховному Богові- Особі, чия слава завжди всесприятлива».
Текст 21: Умоглядне знання саме по собі, без відданого служіння, не може дати звільнення. Натомість людина, яка віддано служить Господеві, може звільнитись навіть без знання.
Текст 22: «Дорогий Господи, віддане служіння Тобі — це єдиний сприятливий шлях. Якщо людина сходить із нього, просто для того щоб здобути умоглядне знання чи збагнути, що живі істоти є духовні душі і що матеріальний світ оманний, то вона завдає собі величезного клопоту. Єдиний результат, який вона здобуває, — це важка й несприятлива діяльність. Її зусилля схожі на молотьбу полови без рису. Робота її безплідна».
Текст 23: «Подолати цю Мою божественну енерґію, що складається з трьох ґун матеріальної природи, дуже важко. Але хто віддався Мені, легко здужає вийти з-під її впливу».
Текст* 24: Майа прив'язала живу істоту за шию, бо жива істота забула, що вона вічний слуга Крішни.
Текст 25: Якщо зумовлена душа візьметься служити Господу, разом з тим слугуючи духовному вчителю і виконуючи його накази, вона дістане змогу звільнитися з тенет майі і здобути притулок біля лотосових стіп Крішни.
Текст 26: Послідовники системи варнашрами визнають приписи чотирьох суспільних станів [брахманів, кшатріїв, вайшій та шудр] і чотирьох духовних ступенів [брахмачар'ї, ґріхастги, ванапрастги та санн'яси]. Однак якщо людина дотримується приписів цих станів та ступенів, але не виконує трансцендентного служіння Крішні, вона падає до пекельних умов матеріального життя.
Текст* 27: «З вуст Брахми з'явилася на світ верства брахманів. З його рук постали кшатрії, зі стану — вайш'ї, а з ніг — шудри. Ці чотири класи, а також їхні духовні відповідники [брахмачар'я, ґріхастга, ванапрастга і санн'яса], поєднуючись, утворюють довершене людське суспільство.
Текст* 28: Якщо людина лише формально посідає якесь становище в чотирьох варнах та ашрамах, але не поклоняється Верховному Господу Вішну, вона падає зі свого шанованого місця і потрапляє в пекельні умови».
Текст* 29: Є багато умоглядних філософів [ґ'яні] зі школи майавади, що вважають себе за звільнених і називають себе Нараяною. Але якщо вони не беруться до відданого служіння Крішні, їхній інтелект залишається неочищений.
Текст 30: «О лотосоокий, у всіх, хто вважає себе за звільненого ще за цього життя, але не виконує відданого служіння Тобі, інтелект не очищений. Незважаючи на те, що вони накладають на себе суворі аскези і піднімаються на духовний рівень, вони падають знову, бо нехтують поклонінням Твоїм лотосовим стопам».
Текст 31: Крішну порівнюють до сонячного світла, а майу до темряви. Де світить сонце, там не може бути темряви. Коли людина приходить до свідомості Крішни, темрява ілюзії (вплив зовнішньої енерґії) відразу ж розсіюється.
Текст 32: «Зовнішня ілюзорна енерґія Крішни, майа, завжди соромиться стати перед Крішною, так само як темрява соромиться стати перед сонячним світлом. Однак майа вводить в оману нещасних, яким бракує інтелекту. Під її впливом вони просто хваляться, що цей матеріальний світ належить їм і що вони ним насолоджуються».
Текст* 33: Iстота відразу ж звільняється від тенет майі, досить їй один раз серйозно і щиро сказати: «Дорогий Господи Крішно, хоча стільки довгих років у матеріальному світі я не згадував про Тебе, сьогодні я віддаюсь Тобі. Я Твій щирий і серйозний слуга. Будь ласка, дозволь мені служити Тобі».
Текст 34: «Я присягаю, що, якщо хто-небудь хоча б один-єдиний раз серйозно віддасться Мені, сказавши: «Дорогий Господи, віднині я Твій», і попросить у Мене відваги, Я негайно дарую цій особі відвагу, і від того часу вона ніколи не знатиме ніякої загрози».
Текст* 35: Через шкідливе спілкування жива істота бажає матеріального щастя, звільнення чи злиття з безособистісним аспектом Господа, або ж вдається до містичної йоґи задля матеріальної могутності. Коли ця особа набереться розуму, вона звертається до свідомості Крішни, ревно присвячуючи себе відданому служінню Господу Шрі Крішні.
Текст 36: «Чи переповнюють людину всі можливі бажання, чи немає в неї жодного, чи бажає вона злитися з буттям Господа, її можна визнати розумною тільки тоді, коли вона поклоняється Господу Крішні, Верховному Богові-Особі, виконуючи трансцендентне любовне служіння».
Текст* 37: Якщо особи, які бажають матеріальної насолоди чи злиття з існуванням Абсолютної Iстини, візьмуться до трансцендентного любовного служіння Господу, вони одразу отримають притулок лотосових стіп Крішни, дарма що не прохали про це. Отже, Крішна дуже милостивий.
Текст* 38: Крішна каже: «Якщо людина виконує трансцендентне любовне служіння Мені, але водночас прагне матеріальних багатства та насолоди, то людина ця — великий дурень. Насправді, вона подібна до того, хто відмовляється від нектару і п'є отруту.
Текст 39: Я дуже розумний, тож чому це Я маю давати цьому дурневі матеріальне процвітання? Ліпше Я спонукаю його взяти нектар захисту Моїх лотосових стіп і забути про оманну матеріальну насолоду».
Текст 40: «Коли людина прохає Крішну виконати її бажання, Крішна, поза сумнівом, робить це, але Він не дає нічого такого, що, насолодившись тим, людина ще й ще прохала б Його виконати її нові бажання. Коли людина має які-небудь сторонні бажання, але служить Господу, Крішна силою дасть їй притулок біля Своїх лотосових стіп, де вона забуде всі інші бажання».
Текст* 41: Коли хтось береться до відданого служіння Господу Крішні задля того, щоб задовольнити чуття, але замість того здобуває смак до служіння Крішні, він облишає матеріальні бажання і самохіть віддається Крішні як Його вічний слуга.
Текст 42: [Коли Верховний Бог-Особа давав благословення Дгруві Махараджі, той сказав:] «Господи, прагнучи розкішного матеріального становища, я віддався суворим аскезам. Тепер я дістав Тебе, кого дуже важко досягнути великим півбогам, святим і царям. Я шукав друзку скла, а знайшов натомість найкоштовніший самоцвіт. Тому я настільки задоволений, що не хочу в Тебе прохати жодного благословення».
Текст 43: Зумовлені душі блукають різними планетами всесвіту і потрапляють у різні види життя. Часом кому-небудь із цих душ випадає щастя тим чи іншим чином звільнитися з океану невігластва, так само як деякі з колод, що їх несе річка, випадково виносить на берег.
Текст 44: «ÀЯ такий ниций, що ніколи не дістану змоги побачити Верховного Бога-Особу — так я даремно побоювався. Однак з волі випадку навіть такій ницій особі, як я, може пощастити побачити Верховного Бога-Особу". Хоча істоту несуть хвилі ріки часу, зрештою вона може дістатись берега».
Текст 45: Коли в людини хороша доля, вона дістає змогу переправитись через океан невігластва, і коли термін її матеріального існування доходить кінця, їй може випасти нагода спілкуватися з чистими відданими. Завдяки цьому спілкуванню в неї пробуджується потяг до Крішни.
Текст 46: «Господи! Несхибна Верховна Особо! Коли істота, що блукає всесвітом, стає гідна звільнитися від матеріального буття, вона дістає нагоду спілкуватися з відданими. Коли вона спілкується з відданими, в неї прокидається потяг до Тебе. Ти Верховний Бог-Особа, верховна мета найвищих відданих і Господь усесвіту».
Текст* 47: Крішна перебуває в кожному серці як чайтт'я-ґуру, внутрішній духовний вчитель. Коли Він проливає милість на якусь щасливу зумовлену душу, Він особисто вчить її, як розвиватись у відданому служінні. Він вчить як Наддуша зсередини і як духовний вчитель ззовні.
Текст 48: «Мій Господи! Поети-трансценденталісти та знавці духовної науки нездатні були б повністю передати, якою мірою вони зобов'язані Тобі, навіть якби їм було дароване життя довге, як у Брахми, тому що Ти з'являєшся у двох постатях — зовні як ачар'я і всередині як Наддуша — і звільняєш втілену живу істоту, ведучи її до Себе».
Текст* 49: У товаристві відданого в людини прокидається віра у віддане служіння Крішні. Завдяки відданому служінню в неї прокидається приспана любов до Крішни, і тоді її зумовленому існуванню настає край.
Текст 50: «Якщо так чи інакше людина привабилась до розмов про Мене і вірить у настанови, які Я виклав у «Бгаґавад-ґіті», якщо вона ані зрікається вдавано матеріальних речей, ані дуже прив'язана до матеріального існування, її приспана любов до Мене прокинеться завдяки відданому служінню».
Текст 51: Не здобувши милість чистого відданого, неможливо піднятись на рівень відданого служіння. Що вже казати за крішна- бгакті, без милості відданих не звільнитися навіть від рабського матеріального існування.
Текст 52: «Царю Рахуґано, не посипавши собі голову пилом з-під лотосових стіп чистого відданого [махаджани, чи махатми], неможливо досягнути відданого служіння. Відданого служіння не досягнути, просто накладаючи на себе суворі аскези, пишно поклоняючись Божеству чи строго дотримуючись правил ступеню санн'яси або ґріхастги. Не досягнути його і студіюючи Веди чи стоячи у воді, серед вогнів або під палючим сонцем».
Текст 53: «Не посипавши собі голову пилом з лотосових стіп великих махатм, відданих, які байдужі до будь-яких матеріальних статків, людство не зможе звернути увагу до лотосових стіп Крішни. Ці лотосові стопи усувають усі нестерпні, сповнені страждань умови матеріального життя».
Текст 54: Присуд усіх явлених писань такий, що, спілкуючись із чистим відданим хоча б одну мить, можна досягнути успіху в усьому.
Текст 55: «Одна хвиля в товаристві відданого Господа важить незрівнянно більше, ніж піднесення на райські планети чи звільнення від пут матерії, що вже й казати за матеріальні благословення у формі матеріального добробуту, призначеного для істот вмирущих».
Текст* 56: Крішна такий милостивий, що, звернувши до Арджуни Свої настанови, Він дарував притулок усьому світу.
Текст 57-58: «Ти Мій найлюбіший друг, тому Я відкриваю тобі Своє найвище повчання, найпотаємніше знання. Слухай уважно, бо ці слова призначені для твого блага. Завжди думай про Мене і стань Моїм відданим. Складай Мені поклони і служи Мені. Так ти неодмінно прийдеш до Мене. Я обіцяю це тобі, бо ти Мій дуже дорогий друг».
Текст* 59: Хоча до того Крішна пояснював досконалість ведичних обрядів, визначеної в Ведах корисливої діяльності, йоґічної практики та розвитку ґ'яни, останні повчання мають найбільшу вагу і стоять вище за всі решту повчань.
Текст* 60: Відданий, який вірить у силу цього наказу, облишає будь- яку іншу діяльність і поклоняється Господу Крішні.
Текст 61: «Поки людина не наситилась корисливою діяльністю і не пробудила смак до відданого служіння, що полягає у шраванам кīртанам вішнох, їй слід діяти за реґулівними приписами Вед».
Текст 62: Шраддга — це впевнена, тверда віра в те, що, виконуючи трансцендентне любовне служіння Крішні, людина само собою виконує всі другорядні обов'язки. Така віра допомагає віддано служити.
Текст 63: «Поливаючи корінь дерева, людина само собою задовольняє стовбур, гілки та галузки. Аналогічно, годуючи шлунок, а відтак життєве повітря, людина задовольняє всі чуття. Так само, поклоняючись Крішні і служачи Йому, людина само собою задовольняє всіх півбогів».
Текст 64: Сповнений віри відданий гідний здобути любовне служіння Господу. Відповідно до сили віри, відданих поділяють на відданих найвищого рівня, середнього рівня і нижчого рівня.
Текст* 65: Того, хто майстерно володіє логікою, вміє доводити і знається на явлених писаннях, а також твердо вірить у Крішну, вважають відданим найвищого рівня. Він на силі врятувати весь світ.
Текст 66: «Того, хто добре знається на логіці та на явлених писаннях і хто завжди має тверду переконаність та глибоку, не сліпу, віру, слід вважати за відданого на найвищому рівні відданого служіння».
Текст* 67: Того, хто не дуже володіє доказами й логікою, заснованими на явлених писаннях, але має тверду віру, вважають за відданого середнього рівня. Його досягнення теж слід вважати за велике щастя.
Текст 68: «Того, хто не дуже знається на доказах писань, але має тверду віру, називають відданим другого, чи середнього, рівня».
Текст* 69: Того, чия віра м'яка й податлива, називають неофітом, але поступово просуваючись вперед цим шляхом, він підніметься до найвищого рівня відданості.
Текст 70: «Того, чия віра не дуже сильна і хто лише починає свій шлях, слід вважати відданим-неофітом».
Текст 71: Вищість відданого визначають за силою його прив'язаності та любові до Крішни. В Одинадцятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» наведено подальший опис ознак відданих.
Текст 72: «Особа на високому рівні відданого служіння у всьому бачить душу душ, Верховного Бога-Особу, Шрі Крішну. Тому вона завжди бачить образ Верховного Бога-Особи як причину всіх причин і розуміє, що все перебуває у Ньому.
Текст 73: Відданий на перехідному, другому, рівні проявляє любов до Бога, по-дружньому ставиться до всіх відданих і дуже милостивий до неофітів та несвідомих. Відданий на перехідному рівні нехтує тими, хто вороже ставиться до відданого служіння.
Текст 74: Пракріта-бгакта, чи матеріалістичний відданий, не вивчає цілеспрямовано шастри і не старається зрозуміти засади справді чистого відданого служіння. Внаслідок цього він не виявляє належної шани піднесеним відданим. Щоправда, він може дотримуватись реґулівних засад, засвоєних від духовного вчителя чи від своєї родини, в якій поклоняються Божеству. Слід розуміти, що він перебуває на матеріальному рівні, хоча він і намагається розвиватись у відданому служінні. Така особа — це бгакта-прая [відданий-неофіт], чи бгактабгаса, бо якоюсь мірою обізнана із вайшнавською філософією».
Текст* 75: Вайшнава — це той, хто розвинув усі хороші трансцендентні якості. У відданих Крішни поступово розвиваються всі хороші якості Крішни.
Текст 76: «У того, хто незламно вірить у Крішну і відданий Йому, належним чином проявляються всі якості Крішни і півбогів. Натомість у людини, котра не має відданості Верховному Богові-Особі, добрих якостей бути не може, бо вона через вигадки свого розуму тримається матеріального буття, що є зовнішнім аспектом Господа».
Текст* 77: Ці всі трансцендентні якості відзначають чистих вайшнавів, і вичерпно їх описати неможливо. Але я спробую вказати на деякі з найважливіших.
Текст* 78-80: «Віддані завжди милостиві, смиренні, правдиві, до всіх неупереджені, бездоганні, великодушні, лагідні та чисті. Вони не мають матеріальних статків і діють задля загального добра. Вони вмиротворені, впокорені Крішні і вільні від бажань. Вони байдужі до матеріальних досягнень і втверджені у відданому служінні. Вони цілковито панують над шістьма вадами: хіттю, гнівом, жадністю тощо. Вони їдять не більше, як треба, і не втрачають розсудливості. Вони шанобливі, серйозні, співчутливі й непихаті. Вони дружні, поетичні, майстерні та мовчазні.
Текст 81: «Віддані завжди терплячі, витримані і дуже милостиві. Вони зичать добра кожній живій істоті. Вони живуть за вказівками писань і через те, що не мають ворогів, дуже вмиротворені. Такі якості прикрашають відданого».
Текст 82: «Усі шастри й великі особи сходяться на тому, що служіння чистому відданому становить шлях до звільнення. Натомість спілкування з матеріалістичними людьми, прив'язаними до матеріальної насолоди й жінок, — це шлях у морок. Iстинні віддані великодушні, ні до кого не упереджені й дуже спокійні. Вони ніколи не гніваються і приязно ставляться до всіх живих істот».
Текст* 83: Основа розвитку відданого служіння Господу Крішні — це спілкування з піднесеними відданими. Навіть після того, як у людини прокидається приспана любов до Крішни, спілкування з відданими залишається найважливішим з усього.
Текст 84: «Господи! Несхибна Верховна Особо! Коли істота, що блукає всесвітом, стає гідна звільнитися від матеріального буття, вона дістає нагоду спілкуватися з відданими. Коли вона спілкується з відданими, в неї прокидається потяг до Тебе. Ти Верховний Бог-Особа, верховна мета найвищих відданих і Господь усесвіту».
Текст 85: «О віддані! О безгрішні! Дозвольте запитати вас: що є найвище благо для всіх живих істот. Спілкування з чистим відданим у матеріальному світі навіть протягом півмиті — це найбільший скарб для всіх людей».
Текст 86: «Сповнене духовної сили послання Господа можна належно обговорювати тільки у товаристві відданих, і слухати це послання в такому товаристві — велика насолода. Перед тим, хто слухає відданих, швидко відкривається шлях трансцендентного пізнання, і він поступово набуває міцної віри, що належного часу розвивається у потяг до Господа та відданість Йому».
Текст* 87: Вайшнава повинен завжди уникати товариства звичайних людей. Загальна маса людей дуже прив'язана до матеріальних речей, насамперед до жінок. Також вайшнава повинен уникати товариства тих, хто не відданий Господу Крішні.
Текст 88-90: «Спілкуючись із матеріалістичними особами, людина втрачає правдивість, чистоту, милосердя, серйозність, духовний інтелект, скромність, аскетичність, добре ім'я, вміння вибачати, владу над розумом, владу над чуттями, щасливу долю і всі сприятливі можливості. Ніколи не слід водитися з брутальним невігласом, що нічого не знає про самоусвідомлення і, наче приручена тварина, служить просто за іграшку в руках у жінки. Ніщо не заводить чоловіка в таку ілюзію та рабство, як зв'язок із жінкою або з людьми, надмірно прив'язаними до жінок».
Текст 91: «Ліпше зносити муки замкненого в охопленій полум'ям клітці, аніж спілкуватися з тими, хто цурається свідомості Крішни. Товариство таких людей — велике нещастя.
Текст* 92: «Не слід навіть дивитись на тих, хто не виконує відданого служіння у свідомості Крішни і хто через це не має жодного доброчестя».
Текст* 93: Треба не вагаючись і з цілковитою впевненістю неподільно віддатись під захист Господа Крішни, облишивши погане товариство і навіть знехтувавши приписами чотирьох варн і чотирьох ашрамів. Iншими словами, слід покинути всі матеріальні прив'язаності.
Текст 94: «Якщо, залишивши усі релігійні та суспільні обов'язки, ти звернешся до Мене, Верховного Бога-Особи, і приймеш у Мене притулок, Я дарую тобі захист від усіх наслідків скоєних у житті гріхів. Не турбуйся».
Текст 95: Господь Крішна дуже ласкавий до Своїх відданих. Він завжди дуже вдячний та великодушний і спроможний зробити що завгодно. Вчена людина ніколи не залишає Крішну і не береться поклонятись комусь іншому.
Текст 96: «Любий Господи, Ти дуже любиш Своїх відданих. До того ж Ти правдивий і вдячний друг. Яка мудра людина залишить Тебе і віддасться комусь іншому? Ти виконуєш усі бажання Своїх відданих такою мірою, що іноді навіть віддаєш їм Самого Себе. Однак від цього Ти не збільшуєшся і не зменшуєшся».
Текст* 97: Коли обізнана людина по-справжньому пізнає Крішну та Його трансцендентні якості, вона природним чином облишає всі інші справи і служить Господу. Це засвідчує Уддгава.
Текст 98: «О диво! Путана, сестра Бакасури, хотіла вбити Крішну, намастивши собі груди смертельною отрутою і спонукавши Крішну поссати їх. Однак Господь Крішна прийняв її як матір, і вона досягнула призначення, гідного матері Крішни. До кого ще мені вдатись по притулок, як не до Крішни, наймилостивішого з милостивих?»
Текст* 99: Є два типи відданих: ті, що повністю вдоволені й вільні від матеріальних бажань, і ті, що повністю віддались лотосовим стопам Господа. Їхні якості однакові, але в тих, хто повністю відданий лотосовим стопам Крішни, є ще одна трансцендентна якість — атма-самарпана, цілковита й беззастережна впокореність Крішні.
Текст 100: «Впокорення має шість складових: приймати те, що допомагає виконувати віддане служіння; відкидати все, що шкодить цьому; бути впевненим у захисті Крішни; визнати Господа як свого опікуна чи повелителя; повністю віддавати себе Йому і бути смиренним».
Текст 101: «Той, хто цілковито віддав тіло Господу, обирає своїм притулком святе місце, де Крішна проводив Свої ігри, і молиться Господу: «Господи, я Твій». Iз такою свідомістю у розумі він насолоджується духовним блаженством».
Текст* 102: Коли відданий так до останку віддається лотосовим стопам Крішни, Крішна бере Його до Себе як одного з довірених супутників.
Текст 103: «Коли жива істота, підвладна закону народження і смерті, припиняє всяку матеріальну діяльність, присвячує своє життя виконанню Мого наказу і діє за Моїми вказівками, вона досягає невмирущості. Вона стає гідна насолоджуватись духовним блаженством, яке походить із обміну любовними смаками зі Мною».
Текст* 104: Дорогий Санатано, послухай-но зараз про реґулівні засади відданого служіння. Методом відданого служіння можна досягнути найвищої досконалості в любові до Бога, що становить найжаданіший скарб.
Текст 105: «Виконуване чуттями трансцендентне віддане служіння, яке приводить до любові до Крішни, називають садгана- бгакті, або реґламентованим відданим служінням. Відданість одвічно існує в серці кожної живої істоти. Практика відданого служіння покликана пробудити цю вічну відданість».
Текст* 106: Духовна діяльність слухання, оспівування, пам'ятання тощо являє собою суть природних ознак відданого служіння. Зовнішня його ознака полягає в тому, що воно пробуджує чисту любов до Крішни.
Текст* 107: Чиста любов до Крішни одвічно коріниться у серцях живих істот. Це не щось таке, що його слід здобувати з іншого джерела. Коли серце очищується слуханням і оспівуванням, ця любов природно прокидається.
Текст* 108: Є два методи практики відданого служіння. Один метод — це реґламентоване віддане служіння, а другий — спонтанне віддане служіння.
Текст 109: Особи, які не досягнули рівня спонтанної прив'язаності у відданому служінні, виконують віддане служіння під проводом істинного духовного вчителя згідно з приписами, вказаними у явлених писаннях. У явлених писаннях таке віддане служіння називається вайдгі бгакті.
Текст 110: «Нащадку Бгарати, Махарадже Парікшіте! Верховний Бог- Особа перебуває в серці кожного як Параматма, керує всім сущим і усуває страждання живих істот, і той, хто хоче звільнитись від страху, повинен завжди слухати про Нього з достовірних джерел, прославляти Його і пам'ятати про Нього».
Текст 111: «З вуст Брахми з'явилася на світ верства брахманів. З його рук постали кшатрії, зі стану — вайш'ї, а з ніг — шудри. Ці чотири класи, а також їхні духовні відповідники [брахмачар'я, ґріхастга, ванапрастга і санн'яса], поєднуючись, утворюють довершене людське суспільство.
Текст* 112: Якщо людина лише формально посідає якесь становище в чотирьох варнах та ашрамах, але не поклоняється Верховному Господу Вішну, вона падає зі свого шанованого місця і потрапляє в пекельні умови».
Текст 113: «Крішна — джерело Господа Вішну. Його слід завжди пам'ятати і не можна ніколи забувати. Усі правила та приписи в шастрах покликані служити цим двом засадам».
Текст* 114: Я дещо скажу про різні форми практики відданого служіння, що має дуже численні прояви. Я хочу стисло висвітлити найсуттєвіші з них.
Текст* 115: На шляху реґламентованого відданого служіння треба практикувати такі елементи: 1)Треба прийняти істинного духовного вчителя. 2)Треба отримати від нього посвяту. 3)Треба служити йому. 4)Треба слухати настанови духовного вчителя і розпитувати його, щоб опанувати науку відданого служіння. 5)Треба іти стопами попередніх ачарій і виконувати вказівки духовного вчителя.
Текст* 116: Подальші ступені такі: 6)Слід бути готовим усього зректись для задоволення Крішни і що завгодно прийняти для задоволення Крішни. 7)Треба жити у місці, де присутній Крішна: у місті, як оце Вріндавана чи Матгура, або у храмі Крішни. 8)Треба добувати собі на прожиття лише стільки, скільки потрібно, щоб душа залишалась у тілі. 9)Треба постити на день екадаші.
Текст 117: 10)Треба шанувати дерева дгатрі і баньян, корів, брахманів та відданих Господа Вішну. 11)Треба уникати образ проти відданого служіння та святого імені.
Текст 118: Дванадцятий елемент — це облишити товариство невідданих. 13)Не слід брати необмежену кількість учнів. 14)Не слід поверхово вивчати багато писань для того, щоб посилатись на них і роз'яснювати.
Текст* 119: 15)Відданий повинен ставитись однаково і до втрат, і до здобутків. 16)Відданий не повинен піддаватись смуткові. 17)Відданий не повинен поклонятись півбогам і не повинен їх зневажати. Так само відданий не повинен вивчати або засуджувати інші писання.
Текст 120: 18)Відданий не повинен слухати блюзнірство на Господа Вішну чи на Його відданих. 19)Відданий повинен уникати слухати або читати часописи чи світські книжки з описами любовних історій між жінками та чоловіками чи інших тем, призначених тішити чуття. 20)Ні думкою, ні словами відданий не повинен турбувати жодної живої істоти, навіть найнезначнішої.
Текст* 121: Твердо ставши на шлях відданого служіння, треба вдатись до таких позитивних дій: 1)слухати, 2)прославляти, 3)пам'ятати, 4)поклонятись, 5)молитись, 6)слугувати, 7)діяти в ролі слуги, 8)підтримувати дружні стосунки і 9)повністю віддаватись.
Текст* 122: Також треба: 10)танцювати перед Божествами, 11)співати перед Божествами, 12) звіряти своє серце Божествам, 13)кланятись Божествам, 14)вставати перед Божествами та духовним вчителем на знак шани, 15)іти слідом за Божествами чи духовним вчителем і 16)відвідувати святі місця чи ходити до храму побачити Божества.
Текст* 123: Треба 17)обходити навколо храму, 18)декламувати усілякі молитви, 19)неголосно повторювати святі імена, 20)співати громадою, 21)вдихати аромат пахощів та ґірлянд, піднесених Божествам і 22)їсти рештки їжі, піднесеної Божествам.
Текст* 124: Треба 23)відвідувати араті та свята, 24)споглядати Божества, 25)дарувати Божествам те, що дуже дороге самому, 26)медитувати на Божества і 27–30)слугувати всім, хто має зв'язок із Господом.
Текст 125: «Тадīйа» означає листки туласі, віддані Крішни, місце народження Крішни (Матгура) і ведичні писання, як оце «Шрімад-Бгаґаватам». Крішна дуже хоче, щоб Його відданий служив туласі, вайшнавам, Матгурі та «Бгаґаватам».
Текст* 126: 31)Треба присвячувати всі зусилля Крішні. 32)Треба сподіватись Його милості. 33)Треба разом з відданими брати участь у всіляких урочистостях, як оце свято народження Господа Крішни чи Господа Рамачандри.
Текст* 127: 34)Треба в усьому віддаватись Крішні. 35)Треба дотримуватись особливих обітниць, як оце картіка-врата. Ось деякі з шістдесяти чотирьох елементів відданого служіння.
Текст* 128: Треба спілкуватися з відданими, повторювати святе ім'я Господа, слухати «Шрімад-Бгаґаватам», жити у Матгурі і з вірою та шаною поклонятись Божествам.
Текст 129: Ці п'ять складових відданого служіння — найліпші з усіх. Навіть якщо незначною мірою виконувати ці п'ять елементів, то прокидається любов до Крішни.
Текст 130: «Треба поклонятись лотосовим стопам Божества з любов'ю і цілковитою вірою.
Текст 131: Треба насолоджуватись смаком «Шрімад-Бгаґаватам» у товаристві чистих відданих і спілкуватися з відданими, які піднялись на вищий рівень відданості й відчувають подібну прив'язаність до Господа.
Текст 132: Треба разом з іншими співати святе ім'я Господа і жити у Вріндавані».
Текст 133: «Сила цих п'яти засад дивовижна, і її важко осягнути. Навіть без віри в ці дії той, хто не чинить образ, може завдяки дуже незначній участі в них пробудити свою приспану любов до Крішни».
Текст 134: Коли людина непохитно утвердилась у відданому служінні — вдається вона до одного чи до багатьох методів відданого служіння, — в ній підіймаються хвилі любові до Бога.
Текст* 135: Є багато відданих, які виконують тільки один із дев'яти методів відданого служіння. Однак вони досягають цілковитого успіху. Деякі віддані, як оце Махараджа Амбаріша, виконують усі дев'ять методів і також досягають цілковитого успіху.
Текст 136: «Махараджа Парікшіт досягнув найвищої досконалості, притулку лотосових стіп Господа Крішни, просто слухаючи про Господа Вішну. Шукадева Ґосвамі досягнув досконалості, просто розповідаючи «Шрімад-Бгаґаватам». Прахлада Махараджа досягнув досконалості, пам'ятаючи Господа, богиня щастя, масажуючи трансцендентні ноги Маха-Вішну, Махараджа Прітгу, поклоняючись Божеству, тимчасом як Акрура, підносячи Господу молитви. Ваджранґаджі [Хануман] досягнув досконалості, слугуючи Господу Рамачандрі, Арджуна, просто бувши Крішні за друга, а Балі Махараджа, присвятивши все лотосовим стопам Крішни».
Текст 137-139: «Махараджа Амбаріша завжди зосереджував розум на лотосових стопах Крішни, слова присвячував опису духовного світу і Верховного Бога-Особи, руки використовував на миття храму Господа, вуха використовував для того, щоб слухати про Верховного Господа, очі — на те, щоб споглядати Божество Господа Крішни у храмі, тіло — щоб обіймати вайшнавів чи доторкатись до їхніх лотосових стіп, ніздрі — щоб вдихати аромат листків туласі, піднесених лотосовим стопам Крішни, язик — щоб смакувати їжу, піднесену Крішні, ноги — щоб ходити у паломництво до святих місць, як оце Вріндавана і Матгура, або до храму Господа, голову — щоб припадати до лотосових стіп Господа і складати Йому поклони, а бажання — щоб вірно служити Господеві. Так Махараджа Амбаріша використав чуття на трансцендентне любовне служіння Господеві. Тим самим він пробудив у собі любовний потяг служити Господу».
Текст 140: Якщо людина облишає всі матеріальні бажання і цілковито присвячує себе трансцендентному любовному служінню Крішні, як приписують явлені писання, вона нічого більше не винна півбогам, мудрецям чи пращурам.
Текст 141: «Той, хто покинув усі матеріальні обов'язки і повністю віддався під притулок лотосових стіп Мукунди, що дарує притулок усім, уже не боржник півбогів, великих мудреців, звичайних живих істот, родичів, друзів, людства чи навіть своїх покійних пращурів».
Текст 142: Хоча чистий відданий не дотримується всіх приписів варнашрами, він поклоняється лотосовим стопам Крішни. Тому він природно вільний від схильності грішити.
Текст 143: Однак якщо випадково станеться, що відданий скоїть гріх, Крішна його очищує. Йому немає потреби накладати на себе визначені покути.
Текст* 144: «Той, хто все облишив і цілковито віддався під захист лотосових стіп Харі, Верховного Бога-Особи, дуже дорогий Крішні. Якщо випадково трапляється так, що він як-небудь згрішить, то Верховний Бог-Особа, що перебуває в кожному серці, без труднощів усуває ці гріхи».
Текст 145: Умоглядні розумування та відреченість для відданого служіння не суттєві. Насправді хороші якості, як оце утримання від насильства і влада над чуттями й розумом, самі супроводжують відданого Господа Крішни.
Текст 146: «Тому, хто цілковито присвятив себе на віддане служіння Мені, чий розум зосереджений на Мені у бгакті-йозі, шлях умоглядних розумувань та сухої зреченості не дасть великої користі».
Текст 147: «Мисливцю, нічого дивного, що ти розвинув такі хороші якості, як оце відмова від насильства, адже ті, хто віддано служить Господеві, зовсім не схильні зі злоби мучити інших».
Текст* 148: Дорогий Санатано, Я докладно описав тобі віддане служіння, засноване на приписах. А зараз послухай про спонтанне віддане служіння та його ознаки.
Текст 149: Одвічні жителі Вріндавани спонтанно прив'язані до Крішни у відданому служінні. Ніщо не зрівняється з таким спонтанним відданим служінням, що його називають раґатміка бгакті. Коли відданий іде слідами відданих Вріндавани, його віддане служіння називають раґануґа бгакті.
Текст 150: «Коли людина прив'язується до Верховного Бога-Особи, вона повністю поринає в думки про Господа відповідно до своєї природної любовної схильності. Це називають трансцендентною прив'язаністю, а віддане служіння, засноване на цій прив'язаності, називають раґатміка, або спонтанне віддане служіння».
Текст* 151: Головна ознака спонтанної любові — це глибока прив'язаність до Верховного Бога-Особи. Зануреність у думки про Нього — це її поверхова ознака.
Текст* 152: Віддане служіння, утворене з раґи [глибокої прив'язаності], називають раґатміка, або спонтанне любовне служіння. Якщо відданий прагне досягнути такого стану, його вважають дуже щасливим.
Текст 153: Якщо хтось під впливом такого трансцендентного прагнення йде стопами жителів Вріндавани, він не зважає на приписи чи докази шастр. Така природа спонтанної любові.
Текст 154: «Віддане служіння, що виникає зі спонтанної любові, яскраво проявлене в жителях Вріндавани. Віддане служіння, яке виконують під впливом натхнення від їхнього відданого служіння, відоме як раґануґа бгакті, або віддане служіння, що йде слідом за спонтанним любовним служінням».
Текст 155: «Коли відданий, який перебуває на високому рівні й пізнав свою духовну природу, слухає про діяльність відданих Вріндавани — у настроях шанта, дас'я, сакг'я, ватсал'я і мадгур'я, — він відчуває схильність до якогось одного з цих настроїв служіння і його інтелект приваблюється до нього. Він починає палко прагнути такого служіння. Коли в нього прокидається таке прагнення, його інтелект більше не залежить ні від вказівок шастр [явлених писань], ні від логіки та доказів».
Текст* 156-157: Це раґануґа бгакті можна виконувати двома способами: зовні і всередині. Усвідомивши свою суть, піднесений відданий зовні діє й далі, як неофіт, і дотримується приписів шастр, насамперед тих, що пов'язані із слуханням та оспівуванням. Але в розумі він у своєму первинному, очищеному, усвідомленому становищі служить Крішні у Вріндавані, відповідно до своїх стосунків із Ним. Він служить Крішні цілодобово, день і ніч.
Текст 158: «Піднесений відданий, схильний до спонтанного відданого служіння, повинен діяти за прикладом певного супутника Крішни у Вріндавані. Зовні йому слід служити, наче він виконує реґламентоване віддане служіння, а всередині — служити у своїй усвідомленій ролі. Так зовні і всередині він повинен виконувати віддане служіння».
Текст* 159: Воістину, жителі Вріндавани дуже дорогі Крішні. Якщо відданий прагне спонтанного любовного служіння, він повинен іти слідами жителів Вріндавани і в своєму розумі безупинно виконувати віддане служіння.
Текст 160: «Відданий повинен у серці завжди думати про Крішну і вибрати дуже дорогого Крішні відданого, що служить Йому у Вріндавані. Треба постійно слухати оповіді про цього відданого та про його любовні стосунки з Крішною і жити у Вріндавані. Якщо фізично відданий не може вирушити до Вріндавани, він повинен жити там подумки».
Текст* 161: Крішна має багато різних відданих: дехто з них слуги, дехто друзі, дехто батьки, а дехто закохані. Вважають, що віддані, занурені в якийсь із цих настроїв спонтанної любові, стоять на шляху спонтанного любовного служіння.
Текст 162: «О люба матінко [Девахуті]! О уособлення спокою! Моя зброя, диск часу, ніколи не знищує тих, кому Я дуже дорогий — для кого Я Наддуша, син, друг, духовний вчитель, доброзичливець, Божество і мета бажань. Віддані завжди прив'язані до Мене, і тому їх ніколи не знищують прояви часу».
Текст 163: «Я знову й знову шанобливо схиляюсь перед тими, хто завжди палко лине думками до Верховного Бога-Особи як до чоловіка, сина, приятеля, брата, батька чи близького друга».
Текст* 164: Якщо людина береться до спонтанного любовного служіння Господеві, її потяг до лотосових стіп Крішни поступово зростає.
Текст 165: У паростку цієї любові криється прив'язаність, яка має дві назви: раті та бгава. Верховний Бог-Особа кориться такій прив'язаності.
Текст* 166: Я докладно описав метод, яким можна досягнути любовного служіння Господу. Цей метод, абгідгея, — віддане служіння.
Текст* 167: Дорогий Санатано, Я подав стислий опис практики відданого служіння, що дає змогу збудити любов до Крішни. Вичерпно описати його неможливо.
Текст* 168: Кожен, хто слухає цей опис практики відданого служіння, дуже скоро розвиває прив'язаність та любов до Крішни і приходить під притулок лотосових стіп Крішни.
Текст 169: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.