сев сдгака-рӯпеа сіддга-рӯпеа чтра хі

тад-бгва-ліпсун крй враджа-локнусрата

сев — служіння; сдгака-рӯпеа — зовнішнім тілом відданого, який практикує реґламентоване віддане служіння; сіддга-рӯпеа — тілом, придатним для вічного, усвідомленого служіння; ча — також; атра — у цьому зв'язку; хі — певно; тат — того; бгва — настрій; ліпсун — бажанням досягнути; крй — діяльність; враджа-лока — певного слуги Крішни у Вріндавані; анусрата — йдучи слідами.


Текст

«Піднесений відданий, схильний до спонтанного відданого служіння, повинен діяти за прикладом певного супутника Крішни у Вріндавані. Зовні йому слід служити, наче він виконує реґламентоване віддане служіння, а всередині — служити у своїй усвідомленій ролі. Так зовні і всередині він повинен виконувати віддане служіння».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш також наведено у «Бгакті-расамріта-сіндгу»(1.2.295).