кона бгґйе кро сасра кшайонмукга хайа

сдгу-саґе табе кше раті упаджайа

кона бгґйе — якимось щастям; кро — декого; сасра — зумовлене життя; кшайа-унмукга — на межі знищення; хайа — є; сдгу-саґе — спілкуванням із відданими; табе — тоді; кше — до Господа Крішни; раті — потяг; упаджайа — пробуджується.


Текст

Коли в людини хороша доля, вона дістає змогу переправитись через океан невігластва, і коли термін її матеріального існування доходить кінця, їй може випасти нагода спілкуватися з чистими відданими. Завдяки цьому спілкуванню в неї пробуджується потяг до Крішни.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Шріла Бгактівінода Тгакура роз'яснює цей момент. Ця бгаґ'я (хороша доля) — результат випадку чи чого-небудь іншого? У писаннях до хорошої долі віднесено віддане служіння і добродійність. Добродійність можна розбити на три категорії: добродійність, яка пробуджує в істоті приспану свідомість Крішни, називають бгактй-унмукгі сукріті; добродійність, яка дарує матеріальне багатство, називають бгоґонмукгі сукріті; а добродійність, яка дає живій істоті змогу злитися з буттям Всевишнього, називають мокшонмукгі сукріті. Дві останні винагороди за добродійність не є справжня удача. Справжню удачу добродійність дарує тоді, коли допомагає розвинути свідомість Крішни. Удача бгактй-унмукгі доступна тільки тоді, коли людина зустрічає відданого. Свідомо чи мимоволі спілкуючись із відданим, людина проґресує у відданому служінні, і так у ній пробуджується приспана свідомість Крішни.