рахӯґаа — царю Рахуґано; етат — це; тапас — суворими аскезами; на йті — не досягають; на — не; ча — також; іджйай — пишним поклонінням; нірвапат — вступом до зреченого стану; ґхт — принесенням жертв, живучи вдома; в — чи; на чгандас — ні ведичними студіями; на — ні; ева — певно; джала-аґні-сӯрйаі — поклонінням воді, вогню чи палючому сонцю; він — без; махат-пда-раджа — пилу з лотосових стіп махатми; абгішекам — посипання.

«Царю Рахуґано, не посипавши собі голову пилом з-під лотосових стіп чистого відданого [махаджани, чи махатми], неможливо досягнути відданого служіння. Відданого служіння не досягнути, просто накладаючи на себе суворі аскези, пишно поклоняючись Божеству чи строго дотримуючись правил ступеню санн'яси або ґріхастги. Не досягнути його і студіюючи Веди чи стоячи у воді, серед вогнів або під палючим сонцем».