 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаМадг'я-ліла
|
Текст 1: Я складаю шанобливі поклони Верховному Богові-Особі [брахман'я-деві], що задля брахмани проявився як Сакші- ґопала. Iдучи власними ногами, Він сто днів ішов через усю країну. Його діяння дивовижні.
Текст* 2: Хвала, хвала Господеві Шрі Чайтан'ї Махапрабгу! Хвала, хвала Господеві Ніт'янанді Прабгу! Хвала, хвала Шрі Адвайті Прабгу! Хвала, хвала всім відданим Шрі Чайтан'ї Махапрабгу!
Текст* 3: Iдучи далі й далі, Шрі Чайтан'я Махапрабгу та Його супутники нарешті дістались Яджапури, що лежить над річкою Вайтарані. Там Господь побачив храм Варахадеви і склав Господу Варахадеві Свої поклони.
Текст* 4: У храмі Варахадеви Шрі Чайтан'я Махапрабгу співав, танцював і підносив молитви. Ніч Він провів у цьому храмі.
Текст* 5: Далі Шрі Чайтан'я Махапрабгу пішов до міста Катака, щоб побачити храм Ґопали-свідка. Побачивши красу Божества Ґопали, Він був дуже щасливий.
Текст* 6: В храмі Ґопали Шрі Чайтан'я Махапрабгу якийсь час співав і танцював, а тоді, переповнений почуттями, підніс Ґопалі багато молитв.
Текст* 7: Тої ночі Шрі Чайтан'я Махапрабгу залишився в храмі Ґопали і разом з усіма відданими з великим задоволенням вислухав історію про Ґопалу-свідка.
Текст* 8: Колись Ніт'янанда Прабгу, мандруючи всією Iндією по різних місцях прощі, приходив також до Катаки, щоб побачити Сакші-ґопалу.
Текст 9: Тоді Ніт'янанда Прабгу почув від місцевих жителів історію Сакші-ґопали. Тепер Він повторював її, і Господь Чайтан'я Махапрабгу слухав з великою радістю.
Текст* 10: Колись у Від'янаґарі, що в південній Iндії, жило два брахмани. Удвох вони вирушили в довгу подорож, відвідати різні святі місця.
Текст* 11: Спочатку вони побували в Ґаї, тоді в Каші, далі в Праязі. Нарешті з великою радістю вони прийшли до Матгури.
Текст 12: Діставшись Матгури, вони почали відвідувати різні ліси Вріндавани і обійшли Ґовардгану. Вони відвідали всі дванадцять лісів [ванів] Вріндавани і нарешті прийшли до селища Вріндавана.
Текст* 13: У селищі Панчакроші Вріндавана, на місці нинішнього храму Ґовінди, стояв великий храм, де пишно поклонялись Ґопалі.
Текст* 14: Омившись у різних місцях омовіння на Ямуні, як оце Кеші- ґгата й Калія-ґгата, прочани відвідали храм Ґопали. Там вони і зупинились, щоб відпочити.
Текст* 15: Краса Божества Ґопали полонила їхній розум, і, відчуваючи велике щастя, вони залишились там на два чи чотири дні.
Текст* 16: Один з двох брахманів був людиною похилого віку, а другий — молодий. Молодий в усьому допомагав старшому.
Текст* 17: Молодший брахмана повсякчасно служив старшому, і старший був дуже задоволений ним та його служінням.
Текст* 18: Старий чоловік сказав молодшому: «Ти зробив для мене так багато. Ти допоміг мені відвідати всі ці святі місця.
Текст* 19: Навіть мій син так мені не служить. З твоєї ласки під час цієї подорожі я не відчував утоми.
Текст* 20: Якщо я не вшаную тебе якось, то буду невдячним. Тому я обіцяю дати тобі в дар свою дочку».
Текст* 21: Молодший брахмана відповів: «Шановний добродію, послухай, будь ласка. Ти кажеш щось дуже незвичайне. Такого ніколи не буває.
Текст 22: Ти належиш до найшляхетнішого роду, ти людина високоосвічена і дуже заможна. Я зовсім не аристократ і не маю ні порядної освіти, ні багатства.
Текст 23: Пане, я не годжусь в наречені твоїй дочці. Я служу тобі тільки для того, щоб вдовольнити Крішну.
Текст 24: Господь Крішна дуже задоволений, коли служать брахмані, а коли Господь задоволений якоюсь людиною, багатство її відданості зростає».
Текст* 25: Старший брахмана відповів: «Дорогий юначе, не сумнівайся в моїх словах. Я дам тобі в дар руку своєї дочки. Я вже вирішив».
Текст* 26: Молодий брахмана сказав: «В тебе є дружина й сини, а також великий гурт родичів та друзів.
Текст* 27: Без згоди друзів та родичів ти не зможеш дати мені в дар руку дочки. Згадай лишень історію цариці Рукміні та її батька, Бгішмаки.
Текст 28: Цар Бгішмака хотів віддати свою дочку, Рукміні, в дар Крішні, але Рукмі, його старший син, проти цього заперечив. Тому Бгішмака не зміг здійснити своє рішення».
Текст* 29: Старший брахмана сказав: «Моя дочка належить мені. Якщо я вирішив віддати комусь те, що мені належить, хто на силі мене зупинити?
Текст* 30: Дорогий юначе, я дам тобі свою дочку в дар і знехтую думкою всіх інших. Не сумнівайся в моїх словах, просто погодься на мою пропозицію».
Текст* 31: Молодший брахмана відповів: «Якщо ти вирішив віддати свою молоду дочку за мене, то скажи це перед Божеством Ґопали».
Текст 32: Ставши перед Ґопалою, старший брахмана сказав: «Дорогий Господи, будь ласка, стань за свідка в тому, що я віддав свою дочку за цього юнака».
Текст* 33: Тоді молодший брахмана звернувся до Божества: «Дорогий Господи, Ти мій свідок. Якщо виникне потреба, я покличу Тебе засвідчити цю угоду».
Текст* 34: Після цих розмов брахмани вирушили додому. Як завжди, молодий брахмана піклувався про старшого, наче той був його ґуру [духовний вчитель], всіляко йому слугуючи.
Текст* 35: Повернувшись до Від'янаґари, обидва брахмани розійшлись по домівках. За якийсь час старший брахман почав непокоїтись.
Текст* 36: Він почав думати: «Я дав слово брахмані у святому місці, і моя обіцянка неодмінно повинна здійснитись. Я повинен тепер повідомити про це свою дружину, синів, інших родичів та друзів».
Текст* 37: Отож, одного дня старший брахмана зібрав усіх своїх родичів та друзів і розповів перед ними всіма про все, що сталось перед Ґопалою.
Текст* 38: Коли всі, хто належав до сімейного кола старого брахмани, почули його розповідь, вони обурено загаласували. Всі вони попрохали його більше не повторювати таких пропозицій.
Текст* 39: Вони зійшлись на одному: «Якщо ти віддаси свою дочку до ницої родини, твоя аристократичність піде прахом. Коли люди почують про це, вони з тебе глузуватимуть».
Текст* 40: Старший брахмана сказав: «Як я можу забрати назад слово, яке я дав у святому місці під час паломництва? Хоч би що сталось, я таки мушу дати йому в дар свою дочку».
Текст* 41: Родичі в один голос сказали: «Якщо ти віддаси свою дочку за цього юнака, ми з тобою повністю порвемо». А дружина й сини проголосили: «Якщо це станеться, ми вип'ємо отруту й помремо».
Текст* 42: Старший брахмана сказав: «Якщо я не віддам дочки за молодого брахману, він покличе за свідка Шрі Ґопаладжі і забере мою дочку силою. Тоді вся моя побожність піде нанівець».
Текст* 43: Його син відповів: «Божество може бути свідком, але Воно в далекій країні. Як Воно зможе прийти й засвідчити проти тебе? Чому це тебе так хвилює?
Текст* 44: Ти не мусиш прямо відмовлятися від своїх слів. Казати неправду немає потреби. Просто скажи, що ти не пам'ятаєш своєї обіцянки.
Текст 45: Якщо ти просто скажеш «Я не пам'ятаю», я сам подбаю про все інше. Вступивши в суперечку, я переможу молодого брахману».
Текст* 46: Ці слова дуже стурбували старого брахману. Відчуваючи себе безпорадним, він просто зосередив свою свідомість на лотосових стопах Ґопали.
Текст* 47: Старший брахмана став молитись: «Дорогий Господи Ґопало, я віддався під притулок Твоїх лотосових стіп і тому прохаю Тебе милостиво захистити мене від порушення релігійних засад і разом з тим врятувати від смерті моїх родичів».
Текст* 48: Наступного дня, коли старший брахмана глибоко розмірковував про своє становище, до нього додому прийшов молодий брахмана.
Текст* 49: Прийшовши, молодий брахмана шанобливо поклонився, а тоді, у великому смиренні склавши руки, промовив:
Текст* 50: «Ти пообіцяв дати мені в дар свою дочку, а тепер нічого не кажеш. Що ти вирішив?»
Текст* 51: Коли молодий брахмана звернувся до старшого брахмани з цими словами, той ніяк не озвався. Скориставшись із цього, вискочив його син і ціпком замахнувся на юнака.
Текст* 52: Син сказав: «Гей, найниціший з ницих! Ти хочеш одружитись на моїй сестрі, але ти наче карлик, що хоче схопити місяць!»
Текст* 53: Побачивши ціпок в руці сина старшого брахмани, молодий брахмана втік. Однак наступного дня він скликав усіх селян.
Текст* 54: Тоді селяни послали за старшим брахманою і привели його до зібрання. Молодий брахмана звернувся до них з такими словами:
Текст* 55: «Цей добродій пообіцяв віддати за мене свою дочку, але тепер не тримає свого слова. Будь ласка, з'ясуйте, чому він так чинить».
Текст* 56: Усі зібрані там люди запитали старшого брахману: «Якщо ти вже пообіцяв віддати йому в дар свою дочку, чому ти не виконуєш своєї обіцянки? Ти дав слово честі».
Текст* 57: Старший брахмана сказав: «Дорогі друзі, послухайте, будь ласка, що я вам скажу. Я не пригадую, щоб я давав саме таку обіцянку».
Текст* 58: Коли син старшого брахмани почув це, він використав це як нагоду вдатися до демагогічних хитрощів. З великим нахабством він став перед зібранням і сказав:
Текст* 59: «Мандруючи різними святими місцями, мій батько носив із собою багато грошей. Побачивши гроші, цей негідник вирішив їх здобути.
Текст* 60: Крім цієї людини, з моїм батьком не було нікого. Домішавши в їжу дурман дгутура, цей негідник звів його з розуму.
Текст* 61: Забравши всі гроші мого батька, цей негідник проголосив, що їх поцупив якийсь злодій. Тепер він запевняє, що мій батько пообіцяв віддати за нього свою дочку.
Текст* 62: Ви всі, тут зібрані, — шановні добродії. Будь ласка, розсудіть, чи годиться віддати дочку мого батька цьому брахмані- злидарю».
Текст* 63: Почувши ці слова, зібрані люди дещо засумнівались. Вони подумали, що, спокусившись багатством, людина цілком здатна знехтувати засадами релігії.
Текст* 64: Тоді молодий брахмана сказав: «Шановні добродії, послухайте, будь ласка. Просто щоб виграти суперечку, цей чоловік бреше.
Текст* 65: Дуже задоволений з мого служіння, цей брахмана сказав мені з власної волі: «Я обіцяю віддати свою дочку за тебе».
Текст* 66: Тоді я попрохав його не робити цього і сказав: «О найліпший з брахманів, я не пара твоїй дочці.
Текст* 67: Ти високоосвічений вчений, багата людина аристократичного роду, натомість я людина бідна, неосвічена й зовсім не аристократична».
Текст* 68: Однак цей брахмана стояв на своєму. Знову й знову він прохав мене прийняти його пропозицію, кажучи: «Я дав свою дочку тобі. Будь ласка, прийми її».
Текст* 69: Тоді я сказав: «Послухай-но, будь ласка. Ти вчений брахмана. Твоя дружина, друзі та родичі ніколи не дадуть на це згоди.
Текст* 70: Шановний добродію, ти не зможеш виконати свою обіцянку. Ти порушиш своє слово». Але брахмана знову й знову наголошував на тому, що обіцяє віддати за мене свою дочку.
Текст* 71: «Я віддав свою дочку за тебе. Не вагайся. Вона моя дочка, і я дам її тобі. Хто мені на силі це заборонити?»
Текст* 72: Тоді я зібрав думки докупи і попрохав брахману дати свою обіцянку перед Божеством Ґопали.
Текст* 73: Тоді цей добродій сказав перед Божеством Ґопали: «Дорогий Господи, будь ласка, стань за свідка в тому, що я віддав свою дочку в дар цьому брахмані».
Текст* 74: Взявши Божество Ґопали за свідка, я звернувся до Його лотосових стіп зі смиренним проханням.
Текст* 75: «Дорогий Господи, якщо пізніше цей брахмана завагається і не хотітиме віддавати за мене дочки, я покличу Тебе за свідка. Будь ласкавий, візьми це до уваги».
Текст 76: Так я вдався по допомогу в цій угоді до великої особи. Я попрохав Верховного Бога бути мені за свідка. Слова Верховного Бога-Особи визнає весь світ».
Текст 77-78: Скориставшись із нагоди, старший брахмана одразу ж підтвердив, що це правда. Він сказав: «Якщо Ґопала Сам прийде сюди виступити за свідка, я неодмінно віддам свою дочку за молодого брахману».
Син старшого брахмани одразу погодився з цим, кажучи: «Так, це дуже хороша угода».
Син старшого брахмани одразу погодився з цим, кажучи: «Так, це дуже хороша угода».
Текст* 79: Старший брахмана думав: «Господь Крішна дуже милостивий і тому неодмінно прийде підтвердити мої слова».
Текст* 80: Син-атеїст думав: «Не може бути, щоб Ґопала прийшов свідчити». З цими думками батько й син дійшли згоди.
Текст* 81: Молодий брахмана з цієї нагоди сказав: «Будь ласка, запишіть це на папері, чорним по білому, щоб ви знову не змінили свого слова».
Текст* 82: Угода була записана чорним по білому перед усіма присутніми, що, взявши підписи обох сторін, виступили як посередники.
Текст* 83: Тоді молодий брахмана сказав: «Шановне зібрання, послухайте мене, будь ласка. Цей старший брахмана, безперечно, людина правдива і дотримується релігійних заповідей.
Текст* 84: Він зовсім не хотів ламати своєї обіцянки, але злякався, що його рідні накладуть на себе руки, і тому сказав неправду.
Текст* 85: Силою праведності старшого брахмани я покличу Верховного Бога-Особу за свідка і отак збережу його слово честі».
Текст* 86: Почувши щирі запевнення молодшого брахмани, деякі атеїсти в зібранні почали глузувати. Однак дехто казав: «Врешті- решт, Господь милостивий і якщо захоче, то прийде».
Текст* 87: Після зібрання молодий брахмана вирушив до Вріндавани. Прийшовши туди, він насамперед шанобливо поклонився Божеству, а тоді все докладно розповів.
Текст* 88: Він сказав: «Господи, Ти захисник брахманічної культури. Ти дуже милостивий. Тому, будь ласка, пролий Свою велику милість, захистивши релігійність двох брахманів.
Текст 89: Дорогий Господи, я не думаю стати щасливим, отримавши дочку брахмани за дружину. Я просто думаю про те, що цей брахмана порушив свою обіцянку, і від цього мені дуже прикро».
Текст 90: Молодий брахмана далі сказав: «Дорогий повелителю, Ти дуже милостивий і знаєш усе. Тож, будь ласка, стань за свідка в цій справі. Той, хто знає правду, але не дає свідчення, стає замішаний у гріху».
Текст* 91: Господь Крішна відповів: «Мій дорогий брахмано, повертайся до себе додому і склич загальне зібрання. На зібранні просто постарайся згадати Мене.
Текст* 92: Я неодмінно з'явлюсь там і захищу честь вас обох, брахманів, засвідчивши ту обіцянку».
Текст* 93: Молодий брахмана відповів: «Любий повелителю, навіть якщо Ти з'явишся там як чотирируке Божество Вішну, ніхто з тих людей не повірить у Твої слова.
Текст* 94: Тільки якщо Ти підеш туди в цьому образі Ґопали і Сам промовиш ці слова Своїми прекрасними вустами, до Твого свідчення прислухаються всі люди».
Текст* 95: Господь Крішна сказав: «Я ніколи не чув, щоб Божество ходило з одного місця до іншого».
Брахмана відповів: «Це правда, але як тоді Ти, дарма що Божество, говориш зі мною?
Брахмана відповів: «Це правда, але як тоді Ти, дарма що Божество, говориш зі мною?
Текст* 96: Любий Господи, Ти не статуя — Ти безпосередньо син Махараджі Нанди. Задля старого брахмани Ти можеш зараз зробити таке, чого ще не робив ніколи».
Текст 97: Тоді Шрі Ґопаладжі усміхнувся і сказав: «Дорогий брахмано, слухай-но: Я піду з тобою, ідучи слідом».
Текст* 98: Господь вів далі: «Не озирайся, щоб подивитись на Мене. Щойно ти на Мене подивишся, я залишусь стояти на тому самому місці.
Текст* 99: Чуючи звук Моїх ножних дзвіночків, ти знатимеш, що Я іду за тобою.
Текст* 100: Щодня вари один кілограм рису й пропонуй Мені. Я їстиму той рис і йтиму слідом за тобою».
Текст* 101: Наступного дня брахмана попрохав дозволу Ґопали і вирушив до своєї країни. Ґопала йшов за ним, крок у крок.
Текст* 102: Коли Ґопала йшов за молодим брахманою, було чути дзенькіт дзвіночків на Його щиколотках. Брахмана, дуже задоволений, готував для Ґопали найліпший рис.
Текст* 103: Так молодий брахмана йшов далі й далі, аж поки дістався своєї країни. Підходячи до свого села, він замислився:
Текст* 104: «Ось я й повернувся до свого села. Тепер піду додому і скажу всім людям, що прийшов мій свідок».
Текст* 105: Брахмана подумав, що люди не повірять у прихід Божества Ґопали, не побачивши Його безпосередньо. «Але навіть якщо Ґопала залишиться тут, — міркував він, — боятись немає чого».
Текст* 106: З цими думками брахмана озирнувся назад і побачив, що Ґопала, Верховний Бог-Особа, стоїть і усміхається.
Текст* 107: Господь сказав брахмані: «Тепер можеш іти додому. Я залишусь тут і далі не піду».
Текст* 108: Тоді молодий брахмана пішов до селища й повідомив усіх про прихід Ґопали. Почувши це, люди були вражені.
Текст* 109: Усі селяни кинулись дивитися на свідка Ґопалу. Коли вони бачили, що Господь справді стоїть там, усі вони простирались у шанобливих поклонах.
Текст* 110: Зібравшись, люди були зачаровані красою Ґопали, а коли почули, що Він прийшов сюди Сам, то безмежно здивувались.
Текст* 111: Тоді старший брахмана, дуже щасливий, підійшов і впав, наче палка, перед Ґопалою.
Текст* 112: Так, у присутності всіх селян, Господь Ґопала засвідчив, що старший брахмана запропонував свою дочку в дар молодому брахмані.
Текст 113: Після шлюбної церемонії Господь сказав обом брахманам: «Ви двоє — Мої вічні слуги з життя в життя».
Текст* 114: Далі Господь сказав: «Я дуже задоволений вашою чесністю. Тепер ви можете прохати в Мене благословення». З великою втіхою два брахмани попрохали в Господа благословення.
Текст* 115: Брахмани сказали: «Будь ласка, залишись тут, щоб люди в усьому світі знали, який Ти милостивий до Своїх слуг».
Текст* 116: Господь Ґопала залишився, а два брахмани стали Йому служити. Почувши про цю подію, з різних країн, щоб побачити Ґопалу, стало приходити багато людей.
Текст* 117: Врешті-решт про цю чудесну історію почув цар країни. Він теж прийшов побачити Ґопалу і мав від цього величезну втіху.
Текст* 118: Цар збудував для Ґопали гарний храм, і в ньому йшло впорядковане служіння Господеві. Ґопала широко прославився як Сакші-ґопала [Ґопала-свідок].
Текст 119: Так Сакші-ґопала залишився у Від'янаґарі і тривалий час приймав там служіння.
Текст* 120: Згодом країну завоював цар Орісси Пурушоттама-дева.
Текст* 121: Той цар переміг царя Від'янаґари і заволодів його троном, Манік'я-сімхасаною, оздобленим численними самоцвітами.
Текст* 122: Цар Пурушоттама-дева був великий відданий і людина високої арійської культури. Він звернувся до лотосових стіп Ґопали з благанням: «Будь ласка, прийди до мого царства».
Текст* 123: Коли цар попрохав Господа піти до його царства, Ґопала, що вже був зобов'язаний цареві за його віддане служіння, прийняв його молитву. Отож цар узяв Божество Ґопали й повернувся до Катаки.
Текст* 124: Завоювавши трон Манік'я, цар Пурушоттама-дева відвіз його до Джаґаннатга Пурі і подарував Господеві Джаґаннатзі. Разом з тим у Катаці він запровадив реґулярне поклоніння Божеству Ґопали.
Текст* 125: Коли Божество Ґопали встановили в Катаці, цариця Пурушоттама-деви пішла на Нього подивитись, і з великою відданістю піднесла Йому всілякі прикраси.
Текст* 126: Цариця мала дуже коштовну перлину, якою вона прикрашала крило свого носа. Вона захотіла подарувати її Ґопалі й тому почала думати:
Текст* 127: «Якби в ніздрі Божества була дірочка, я б могла віддати цю перлину Йому».
Текст* 128: З цими думками цариця поклонилась Ґопалі і повернулась до свого палацу. Цієї самої ночі їй приснився Ґопала і сказав:
Текст* 129: «В дитинстві Моя мати проколола Мені ніздрю й з великими стараннями проділа в дірочку сережку з перлиною.
Текст* 130: Ця дірочка досі є в Моїй ніздрі, і ти можеш продягнути в неї сережку, що ти Мені хотіла дати».
Текст* 131: Побачивши цей сон, цариця розповіла про все чоловікові, цареві. Тоді цар з царицею разом пішли до храму, взявши з собою перлину.
Текст* 132: Знайшовши дірочку в ніздрі Божества, вони вдягнули в неї сережку з перлиною і, дуже втішені, влаштували пишне свято.
Текст* 133: Відтоді Ґопала перебував у місті Катака, і Його стали називати Сакші-ґопала.
Текст* 134: Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу вислухав оповідь про діяння Ґопали. I Він, і Його особисті віддані були дуже задоволені.
Текст* 135: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу сидів перед Божеством Ґопали, усі віддані побачили, що Він і Божество виглядають однаково.
Текст* 136: Вони мали однаковий колір шкіри, і обидва мали велетенські тіла. Обидва були вдягнуті в шафран, і обидва були дуже серйозні.
Текст* 137: Віддані побачили, що і Господь Чайтан'я Махапрабгу, і Ґопала випромінюють яскраве сяйво і мають очі, немов лотоси. Вони обидва були занурені в екстаз, і в обох обличчя скидались на місяць.
Текст* 138: Ніт'янанда побачив цю подібність Божества Ґопали й Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і поділився поміченим із відданими. Всі вони усміхались.
Текст* 139: Так з великою втіхою Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу провів цю ніч у храмі. Вранці, після церемонії манґала-араті, Він вирушив у дорогу.
Текст 140: Шріла Вріндавана даса Тгакура [у своїй книзі «Чайтан'я- бгаґавата»] яскраво змалював місця, які Господь відвідав дорогою до Бгуванешвари.
Текст 141: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу дійшов до Камалапури, Він омився в річці Бгарґінаді, залишивши Свій посох санн'ясі в руках Господа Ніт'янанди.
Текст 142-143: Коли Господь Чайтан'я Махапрабгу зайшов до Капотешвари, храму Господа Шіви, Ніт'янанда Прабгу, що пильнував посох санн'ясі, поламав цей посох на три частини й кинув у річку Бгарґінаді. Згодом цю річку стали називати Данда- бганґа-наді.
Текст 144: Побачивши здалеку храм Джаґаннатги, Шрі Чайтан'я Махапрабгу впав в екстаз. Поклонившись храму, в екстазі любові до Бога Він почав танцювати.
Текст* 145: У товаристві Господа Чайтан'ї всі віддані теж поринули в екстаз і, переповнені почуттями любові до Бога, танцювали та співали, йдучи битим шляхом.
Текст 146: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сміявся, плакав, танцював і в екстазі часто кричав і вигукував. Хоча до храму залишалось лише дев'ять кілометрів, Йому здавалось, що дорога стала завдовжки в цілу тисячу.
Текст 147: Iдучи так далі й далі, Господь нарешті дійшов до місця, яке називається Атгаранала. Прийшовши туди, Він проявив зовнішню свідомість і заговорив до Шрі Ніт'янанди Прабгу.
Текст* 148: Коли Господь Чайтан'я Махапрабгу повернувся до зовнішньої свідомості, Він попрохав Господа Ніт'янанду Прабгу: «Будь ласка, дай Мій посох».
Тоді Ніт'янанда Прабгу відповів: «Він розламаний на три шматки».
Тоді Ніт'янанда Прабгу відповів: «Він розламаний на три шматки».
Текст* 149: Ніт'янанда Прабгу сказав: «Коли Ти в екстазі падав, Я ловив Тебе, але Ми обоє впали на посох.
Текст* 150: Під Нашою вагою посох зламався. Де ті шматки поділися, Я не можу сказати.
Текст* 151: Звичайно, те, що Твій посох зламався, — Мій гріх. Ти можеш тепер покарати Мене за це, як вважаєш за належне».
Текст 152: Почувши розповідь про те, як зламався посох, Господь трохи засмутився і дещо розгнівано заговорив.
Текст* 153: Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Всі ви зробили Мені добро, привівши до Нілачали. Однак Моїм єдиним майном був цей посох, і ви його не зберегли.
Текст* 154: Тож ви всі йдіть побачити Господа Джаґаннатгу переді Мною чи за Мною. Я з вами не піду».
Текст* 155: Мукунда Датта сказав Шрі Чайтан'ї Махапрабгу: «Мій Господи, іди вперед, а всім іншим дозволь іти позаду. Ми не будемо йти з Тобою».
Текст* 156: Тоді Шрі Чайтан'я Махапрабгу пішов дуже швидко поперед усіх інших відданих. Ніхто не міг збагнути справжні наміри двох Господів, Чайтан'ї Махапрабгу та Ніт'янанди Прабгу.
Текст* 157: Віддані не могли зрозуміти, чому Ніт'янанда Прабгу зламав посох, чому Шрі Чайтан'я Махапрабгу дозволив Йому це зробити і чому, дозволивши це, Чайтан'я Махапрабгу розсердився.
Текст 158: Ця розвага із зламаним посохом дуже глибока. Зрозуміти її може тільки той, чия відданість повністю зосереджена на лотосових стопах обох Господів.
Текст 159: Велика слава Господа Ґопали, що дуже милостивий до брахманів! Iсторію про Сакші-ґопалу розповів Ніт'янанда Прабгу, а Шрі Чайтан'я Махапрабгу вислухав її.
Текст* 160: Той, хто з вірою та любов'ю слухає цю оповідь про Господа Ґопалу, за дуже короткий час досягне лотосових стіп Господа Ґопали.
Текст* 161: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.