ПОЯСНЕННЯ: Син старшого брахмани був атеїст і послідовник «Раґгунатга-смріті». Він умів дуже добре заробляти й рахувати гроші, але був останнім дурнем. Через це він не вірив ні в духовну природу Божества, ні в Верховного Бога- Особу. Тому, як всі ті, хто поклоняється ідолам, він вважав образ Господа зробленим із каменю чи дерева. Він став запевняти батька, що їхній свідок був просто кам'яним Божеством, нездатним говорити. До того ж, запевняв він батька, Божество стояло дуже далеко і не могло прийти, щоб виступити свідком. По суті, він казав: «Не турбуйся. Не треба брехати прямо, просто вдайся до дипломатичної мови, як то зробив цар Юдгіштгіра, сказавши Дроначар'ї: аваттгм хата іті ґаджа. Тримайся цієї лінії і просто кажи, що нічого не пам'ятаєш і нічого не знаєш про обіцянки, за які каже молодий брахмана. Якщо ти даси мені таку основу, я зумію навести всілякі докази і переможу його в словесній грі. Я врятую тебе від потреби віддавати за нього свою дочку, і так буде врятовано нашу аристократичність. Тобі немає про що хвилюватись».