 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаАді-ліла
|
Текст 1: Я складаю шанобливі поклони духовному вчителю всього світу, Господеві Шрі Крішні Чайтан'ї Махапрабгу, що з Його милості навіть пес може переплисти широкий океан.
Текст* 2: Хвала, хвала Шрі Крішні Чайтан'ї, що відомий як Ґаурахарі! Хвала, хвала Адвайті Ачар'ї та Ніт'янанді Прабгу!
Текст 3: Хвала, хвала відданим Господа Чайтан'ї на чолі з Шрівасою Тгакурою! Щоб усі мої бажання сповнилися, я пам'ятаю про їхні лотосові стопи.
Текст 4: Я також пам'ятаю про шість Ґосвамі — Рупу, Санатану, Бгатту Раґгунатгу, Шрі Джіву, Ґопалу Бгатту та Дасу Раґгунатгу.
Текст 5: Лише з милості цих усіх вайшнавів та ґуру я намагаюсь описати ігри та якості Господа Чайтан'ї Махапрабгу. Знаю я все чи ні, я пишу цю книжку, щоб очиститись.
Текст* 6: Я віддаюсь під захист Верховного Бога-Особи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, що Сам є дерево трансцендентної любові до Крішни, Сам Його садівник і Сам роздає й насолоджується його плодами.
Текст* 7: Господь Чайтан'я думав: «Мене звуть Вішвамбгара — «опора всього всесвіту». Це ім'я матиме сенс тоді, коли Я наповню весь усесвіт любов'ю до Верховного Бога».
Текст* 8: По таких роздумах Він взявся до роботи садівника і посадив у Навадвіпі сад.
Текст 9: Так Господь приніс на Землю побажай-дерево відданого служіння і став його доглядати. Він посадив його насіння і почав поливати його водою Свого бажання.
Текст 10: Хвала, хвала Шрі Мадгавендрі Пурі, скарбниці всього відданого служіння Крішні! Він побажай-дерево відданого служіння, він перший пагін сімені відданого служіння.
Текст 11: Наступним пагоном сімені відданого служіння став Шрі Iшвара Пурі, а після нього Сам садівник, Чайтан'я Махапрабгу, став головним стовбуром дерева відданого служіння.
Текст* 12: Своєю незбагненною силою Господь став одночасно і садівником, і стовбуром, і гілками.
Текст 13-15: Парамананда Пурі, Кешава Бгараті, Брахмананда Пурі та Брахмананда Бгараті, Шрі Вішну Пурі, Кешава Пурі, Крішнананда Пурі, Шрі Нрісімха Тіртга і Сукгананда Пурі — ці дев'ять санн'ясі стали корінням, яке пустив стовбур цього дерева. Міцно спираючись на ці дев'ять коренів, дерево стало непорушним.
Текст* 16: Спираючись на поміркованого й серйозного Парамананду Пурі, як на стержневий корінь, і на вісім інших коренів у вісьмох напрямках, дерево Чайтан'ї Махапрабгу стоїть дуже міцно.
Текст* 17: Iз стовбура виросло багато гілок, а з тих гілок виросло ще безліч інших.
Текст 18: Так гілки дерева Чайтан'ї утворили крону чи громаду, покриваючи великим гіллям весь усесвіт.
Текст* 19: З кожної гілки виросло багато сотень гілочок. Усіх гілок, що так виросли, не злічити нікому.
Текст* 20: Я постараюсь назвати найголовніші з цих незліченних гілок. Послухайте, будь ласка, опис дерева Чайтан'ї.
Текст* 21: Вгорі стовбур цього дерева роздвоюється. Один з цих стовбурів — це Шрі Адвайта Прабгу, а другий — Ніт'янанда Прабгу.
Текст* 22: З цих двох стовбурів виросло багато гілок та галузок, що вкрили цілий світ.
Текст* 23: Ці гілки, галузки та галузочки так розрослися, що описати їх усіх не може ніхто.
Текст* 24: Так учні, їхні учні та їхні шанувальники поширились усім світом, і перелічити їх усіх неможливо.
Текст 25: Як велика смоковниця плодоносить всією кроною, так і в дерева відданого служіння плоди дає кожна частина.
Текст* 26: Головний стовбур дерева — Шрі Крішна Чайтан'я Махапрабгу, і тому плоди, що зріли на великих та малих гілках, були смачніші за нектар.
Текст* 27: Плоди достигали й наливались солодким соком. Тоді садівник, Шрі Чайтан'я Махапрабгу, роздавав їх, не вимагаючи ніякої плати.
Текст* 28: З цінністю одного такого нектарного плоду відданого служіння не зрівняється все багатство трьох світів.
Текст 29: Не зважаючи на те, хто прохав цей плід, а хто ні, хто гідний його одержати, а хто ні, Чайтан'я Махапрабгу роздавав плоди відданого служіння всім.
Текст* 30: Трансцендентний садівник, Шрі Чайтан'я Махапрабгу, пригорщами роздавав ці плоди на всі боки, і коли бідні, голодні люди їли ці плоди, садівник усміхався з великою втіхою.
Текст* 31: Господь Чайтан'я звернувся до найрізноманітнішого пагілля на дереві відданого служіння з такими словами:
Текст 32: «Дерево відданого служіння трансцендентне, і тому кожна з його частин може виконувати діяльність будь-якої іншої. Хоча дерева зараховують до нерухомих істот, це дерево рухається.
Текст* 33: Усі частини цього дерева наділені духовною свідомістю, і тому, розростаючись, вони охоплюють увесь світ.
Текст 34: Я один-єдиний садівник. Скільки місць Я на силі обійти? Скільки плодів Я можу зібрати й роздати?
Текст* 35: Збирати й роздавати плоди самому було б, звісна річ, дуже важко, до того ж Я підозрюю, що тоді комусь би дісталось, а комусь ні.
Текст 36: Тому Я наказую кожній людині всесвіту пристати до руху свідомості Крішни і скрізь поширювати його.
Текст 37: Я один-єдиний садівник. Якщо Я не роздаватиму цих плодів, що Я з ними робитиму? Скільки плодів Я зможу з'їсти Сам?
Текст 38: З трансцендентної волі Верховного Бога-Особи це дерево постійно зрошує вода, і тому на ньому вродило безліч плодів любові до Верховного Бога.
Текст 39: Поширюйте цей рух свідомості Крішни всім світом. Нехай люди їдять ці плоди і нарешті звільняються від старості й смерті.
Текст 40: Якщо ці плоди роздаватимуть по всьому світі, Мене всюди шануватимуть як доброчесну людину, і всі вдоволено прославлятимуть Моє ім'я.
Текст 41: Той, хто народився людиною на землі Iндії [Бгарата-варші], повинен увінчати своє життя успіхом, працюючи задля добра всіх інших людей.
Текст 42: «Кожна жива істота має обов'язок присвячувати життя, статки, розум та мову доброчинній діяльності задля інших».
Текст 43: «Своїми діями, думками і словами розумна людина повинна робити те, що нестиме добро всім живим істотам у цьому житті і в наступному».
Текст 44: Я просто садівник. Я не маю ні царства, ні великих статків. Я маю лише кілька плодів та квітів і за їхньою допомогою хочу здобути в житті доброчестя.
Текст 45: Хоча Я садівникую, Мені хочеться також бути й деревом, щоб таким чином робити всім добро.
Текст 46: «Погляньте лише, як ці дерева підтримують усі живі істоти! Їхнє народження гідне хвали. Вони поводяться, як великі особистості, бо хто чого від них не попрохає, ніколи не піде від них розчарований».
Текст 47: Потомство цього дерева [громада відданих Шрі Чайтан'ї Махапрабгу] було дуже раде отримати безпосередньо від Господа цей наказ.
Текст 48: Плоди любові до Бога такі смачні, що в усьому світі, хоч би де віддані їх роздавали, люди, скуштувавши їх, одразу п'яніють.
Текст* 49: Плоди любові до Верховного Бога, які роздає Чайтан'я Махапрабгу, такі п'янкі, що кожен, хто їх скуштує і наповнить ними шлунок, шаленіє і само собою співає, танцює, сміється і радіє.
Текст 50: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу, великий садівник, бачить, що люди співають, танцюють і сміються і що деякі з них качаються по землі, а деякі голосно вигукують, Він усміхається з великою втіхою.
Текст 51: Великий садівник, Господь Чайтан'я, Сам їсть ці плоди і від того втрачає владу над Собою, так що здається, немов Він постійно перебуває в шаленстві.
Текст* 52: Цим рухом санкіртани Господь зробив усіх так само безумними, як Він Сам. Ми не знаємо нікого, хто не сп'янів би від Його руху санкіртани.
Текст* 52: Розповівши, як Господь роздає плоди любові до Верховного Бога, я тепер хочу описати різні гілки дерева Господа Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст 53: Люди, що раніше ганили Господа Чайтан'ю Махапрабгу, називаючи Його п'яницею, також скуштували цих плодів і пустились танцювати, вигукуючи: «Чудово! Чудово!»
Текст 55: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.