 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаАнт'я-ліла
|
Текст 1: Я віддаюсь під захист лотосових стіп Господа Ґаурачандри. Від розлуки з Крішною розум Його потерпає, а тіло марніє, проте в екстазі любові до Господа Він одужує знову.
Текст* 2: Хвала, хвала Шрі Чайтан'ї Махапрабгу! Хвала, хвала Ніт'янанді Прабгу! Хвала, хвала Адвайті Ачар'ї! Хвала, хвала всім відданим Господа!
Текст* 3: Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу насолоджувався в товаристві Джаґадананди Пандіти трансцендентними взаєминами чистої любові.
Текст* 4: Від горя розлуки з Крішною сохнув розум Господа і марніло його тіло, але коли Господь відчував любовний екстаз, тіло Його знову поправлялось.
Текст* 5: Господь був дуже худий і, коли Він спав на сухій банановій корі, Йому дуже муляло у боки.
Текст* 6: Відданим було прикро дивитись на муки Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Їм несила було це терпіти, і тоді Джаґадананда Пандіта знайшов раду.
Текст* 7: Він придбав тонкої тканини, пофарбував її на червоне, а тоді набив ватою з дерева шімула.
Текст* 8: Так він зробив ковдру та подушку й віддав Ґовінді зі словами: «Попрохай Господа, щоб Він спав на цьому».
Текст* 9: Джаґадананда сказав Сварупі Дамодарі Ґосвамі: «Піди, будь ласка, сьогодні й переконай Шрі Чайтан'ю Махапрабгу спати на цій постелі».
Текст* 10: Коли Господь лягав спати, Сварупа Дамодара Ґосвамі залишився поблизу, однак, коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу побачив ковдру й подушку, Він дуже розгнівався.
Текст* 11: Господь запитав Ґовінду: «Хто це зробив?» Коли Ґовінда назвав Джаґадананду Пандіту, Шрі Чайтан'я Махапрабгу дещо злякався.
Текст* 12: Господь попрохав Ґовінду відкласти ковдру й подушку набік, а Сам ліг на суху бананову кору.
Текст* 13: Сварупа Дамодара Ґосвамі сказав Господу: «Проти Твоєї верховної волі я нічого не можу сказати, Господи, але якщо Ти не візьмеш цієї постелі, це прикро вразить Джаґадананду Пандіту».
Текст* 14: Шрі Чайтан'я Махапрабгу відповів: «Тоді можете принести Мені ще ліжко, бо Джаґадананда хоче, щоб Я насолоджувався матеріальним щастям.
Текст* 15: Я особа зреченого сану і мушу спати на підлозі. Для Мене користуватись ліжком, ковдрою чи подушкою — великий сором».
Текст* 16: Коли Сварупа Дамодара Ґосвамі прийшов і розповів про це все Джаґадананді Пандіті, той глибоко засмутився.
Текст* 17: Тоді Сварупа Дамодара Ґосвамі придумав інший спосіб. Насамперед він добув багато сухого бананового листя.
Текст* 18: Це листя він нігтями подер на тонесенькі смужки і наповнив ними дві накидки Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 19: Так Сварупа Дамодара зробив постіль та подушку, і після тривалих намов Шрі Чайтан'я Махапрабгу врешті погодився це взяти.
Текст* 20: Всі були щасливі, коли Господь ліг на ту постіль, один Джаґадананда Пандіта був всередині сердитий, а зовні нещасний.
Текст* 21: Колись Джаґадананда Пандіта захотів піти до Вріндавани, але не зміг, бо Шрі Чайтан'я Махапрабгу не дозволив йому.
Текст* 22: Тепер же, затамувавши свій гнів та смуток, Джаґадананда Пандіта знову попрохав у Шрі Чайтан'ї Махапрабгу дозволу піти до Матгури.
Текст* 23: Шрі Чайтан'я Махапрабгу з великою любов'ю сказав: «Якщо ти підеш до Матгури з гніву на Мене, то просто станеш жебраком і критикуватимеш Мене».
Текст* 24: Схопивши Господові стопи, Джаґадананда Пандіта сказав: «Вже віддавна я хочу сходити до Вріндавани.
Текст* 25: Я не міг іти, бо не було дозволу Твоєї Господньої Милості. Тож зараз Ти конче повинен дати мені дозвіл, і я неодмінно піду до Вріндавани».
Текст* 26: Через любов до Джаґадананди Пандіти Шрі Чайтан'я Махапрабгу ніяк не дозволяв йому піти до Вріндавани, але Джаґадананда знову й знову домагався в Господа дозволу.
Текст* 27: Тоді Джаґадананда звернувся з проханням до Сварупи Дамодари Ґосвамі: «Вже віддавна я хочу піти до Вріндавани.
Текст* 28: Однак без Господнього дозволу я не можу туди піти, а Він мені не дозволяє. Він каже: «Ти йдеш, тому що гніваєшся на Мене».
Текст* 29: Природно, мене тягне сходити до Вріндавани. Будь ласка, смиренно попрохай Господа дозволити мені зробити це».
Текст* 30: Сварупа Дамодара Ґосвамі смиренно звернувся до лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу: «Джаґадананда Пандіта палко прагне сходити до Вріндавани.
Текст* 31: Він знову й знову благає Твого дозволу. Тож, будь ласка, дозволь йому сходити до Матгури. Він тільки піде туди і зразу повернеться.
Текст* 32: Ти йому дозволив був піти до Бенґалії побачитися з матір'ю Шачі, і так само Ти можеш дозволити йому сходити відвідати Вріндавану й повернутись».
Текст* 33: На прохання Сварупи Дамодари Ґосвамі Шрі Чайтан'я Махапрабгу дозволив Джаґадананді Пандіті піти. Господь покликав його й напутив.
Текст 34: До самого Варанасі можна йти без жодних перешкод, але за Варанасі мусиш іти дуже обережно, в товаристві кшатрій.
Текст 35: Коли розбійники бачать на дорозі самотнього подорожнього-бенґальця, вони все в нього відбирають, беруть у полон і не відпускають.
Текст* 36: Коли прийдеш до Матгури, шанобливо поклонись стопам усіх тамтешніх чільних відданих і живи з Санатаною Ґосвамі.
Текст 37: Забагато не спілкуйся з матгурянами, вшановуй їх звіддалік. Ти перебуваєш на іншому рівні відданого служіння й не можеш переймати їхніх звичаїв.
Текст* 38: Разом із Санатаною Ґосвамі відвідай усі дванадцять лісів Вріндавани й не залишай його товариства ні на мить.
Текст 39: Надовго у Вріндавані не затримуйся, повертайся мерщій. Також не вилазь на пагорб Ґовардгана подивитись на Божество Ґопали.
Текст* 40: Повідом Санатані Ґосвамі, що Я йду до Вріндавани вдруге, нехай знайде якесь житло для Мене».
Текст* 41: Сказавши це, Господь обійняв Джаґадананду Пандіту, а той поклонився лотосовим стопам Господа й рушив до Вріндавани.
Текст* 42: Він попрохав дозволу в усіх відданих і рушив у дорогу. Йдучи лісом, він незабаром дійшов до Варанасі.
Текст* 43: У Варанасі він зустрівся з Тапаною Мішрою і Чандрашекгарою, і вони почули від нього багато розповідей про Шрі Чайтан'ю Махапрабгу.
Текст* 44: Нарешті Джаґадананда Пандіта дістався Матгури і там зустрівся із Санатаною Ґосвамі. Обидва були дуже раді побачити один одного.
Текст* 45: Санатана Ґосвамі провів Джаґадананду всіма дванадцятьма лісами Вріндавани, закінчивши Махаваною, а після того вони зупинились у Ґокулі.
Текст* 46: Вони жили в печері Санатани Ґосвамі, але Джаґадананда Пандіта ходив до сусіднього храму варити собі їсти.
Текст* 47: Санатана Ґосвамі збирав милостиню, ходячи від дверей до дверей в околиці Махавани. Iноді він заходив до храму, а іноді до оселі якого-небудь брахмани.
Текст* 48: Санатана Ґосвамі піклувався про всі потреби Джаґадананди Пандіти. Він збирав пожертви навколо Махавани й приносив Джаґадананді їсти й пити.
Текст* 49: Одного дня Джаґадананда Пандіта запросив Санатану до сусіднього храму на обід. Джаґадананда виконав усі свої щоденні ритуали й почав варити їсти.
Текст* 50: Якось перед тим великий санн'ясі на ім'я Мукунда Сарасваті подарував Санатані Ґосвамі накидку.
Текст* 51: Коли Санатана Ґосвамі прийшов до дверей Джаґадананди Пандіти й сів, ця накидка була зав'язана в нього на голові.
Текст* 52: Подумавши, що червона тканина — це дарунок Чайтан'ї Махапрабгу, Джаґадананда Пандіта поринув у любовний екстаз і запитав Санатану Ґосвамі.
Текст* 53: «Де ти дістав цю червону тканину, що в тебе на голові?» — запитав Джаґадананда.
Санатана Ґосвамі відповів: «Мені дав її Мукунда Сарасваті».
Санатана Ґосвамі відповів: «Мені дав її Мукунда Сарасваті».
Текст* 54: Ця відповідь дуже розгнівала Джаґадананду Пандіту, і він, схопивши горщик, замахнувся ним на Санатану Ґосвамі.
Текст* 55: Санатана Ґосвамі знав Джаґадананду Пандіту дуже добре й через це дещо засоромився. Тоді Джаґадананда Пандіта поставив горщик на піч і сказав:
Текст* 56: «Ти один з найголовніших супутників Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Немає нікого, кого б Він любив більше за тебе.
Текст* 57: А ти пов'язуєш голову одягом іншого санн'ясі. Хто б це спокійно стерпів?»
Текст* 58: Санатана Ґосвамі сказав: «Дорогий Джаґаданандо Пандіто, ти великий святий і вчений. Немає нікого дорожчого Шрі Чайтан'ї Махапрабгу за тебе.
Текст* 59: Така віра в Шрі Чайтан'ю Махапрабгу цілком достойна тебе. Якби ти не показав її, чи зміг би я навчитися такої вірності Господу?
Текст* 60: Тепер мету, задля якої я пов'язав голову цією тканиною, досягнуто, тому що я на власні очі побачив твою незвичайну любов до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст 61: Вайшнаві не личить вбиратись у шафран, тож мені він ні до чого. Я віддам його комусь іншому».
Текст* 62: Зваривши обід, Джаґадананда Пандіта запропонував його Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, а після того вони з Санатаною Ґосвамі сіли їсти прасад.
Текст* 63: Поївши прасаду, вони обійнялися і заплакали від почуття розлуки з Господом Чайтан'єю.
Текст* 64: Так вони провели у Вріндавані два місяці. Врешті-решт горе розлуки з Шрі Чайтан'єю Махапрабгу стало для них нестерпним.
Текст* 65: Джаґадананда Пандіта передав Санатані Ґосвамі Господнє послання: «Я теж іду до Вріндавани, будь ласка, влаштуй Мені де зупинитися».
Текст* 66: Дозволивши Джаґадананді повертатись до Джаґаннатга Пурі, Санатана Ґосвамі дав йому дарунки для Господа Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 67: Дарунками були пісок з місця раса-ліли, камінь з пагорба Ґовардгана, сушені стиглі плоди пілу і ґірлянда з мушельок.
Текст* 68: Взявши ці дарунки, Джаґадананда Пандіта вирушив у дорогу. Санатану Ґосвамі прощання з ним дуже схвилювало.
Текст* 69: Незабаром Санатана Ґосвамі підшукав у Вріндавані місце, де Шрі Чайтан'я Махапрабгу міг би жити. Він обрав для цього храм на узгір'ї Двадашадіт'я-тіла.
Текст* 70: Санатана Ґосвамі охайно прибирав і підтримував цей храм. Перед ним він спорудив хатинку.
Текст* 71: Тимчасом Джаґадананда Пандіта, швидко йдучи, дістався Джаґаннатга Пурі, дуже втішивши своїм поверненням Шрі Чайтан'ю Махапрабгу і Його відданих.
Текст* 72: Поклонившись лотосовим стопам Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Джаґадананда Пандіта привітався з усіма відданими. Господь привітав Джаґадананду міцними обіймами.
Текст* 73: Джаґадананда Пандіта поклонився Господу від імені Санатани Ґосвамі і передав Йому пил з місця танцю раса та інші дарунки.
Текст* 74: Шрі Чайтан'я Махапрабгу взяв усі дарунки, але плоди пілу роздав відданим. А що це були плоди з Вріндавани, всі з радістю стали їх їсти.
Текст* 75: Віддані, котрі знали, що таке плоди пілу, стали обсмоктувати їхні зернята, а віддані-бенґальці, не знаючи, що це таке, стали жувати зернята й ковтати.
Текст* 76: Язик тих, хто жував зернята, обпік гострий смак, подібний на смак перцю. Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу влаштував цю забаву з вріндаванськими фруктами пілу.
Текст* 77: Повернення Джаґадананди Пандіти з Вріндавани дуже втішило всіх. Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу розважався в Джаґаннатга Пурі.
Текст* 78: Якось, коли Господь ішов до храму Ямешвари, у храмі Джаґаннатги співачка завела пісню.
Текст* 79: Вона милозвучно співала на мелодію ґудджарі, а що пісню вона взяла з «Ґіта-ґовінди» Джаядеви Ґосвамі, то спів її зачаровував весь світ.
Текст* 80: Здалеку почувши цей спів, Шрі Чайтан'я Махапрабгу поринув в екстаз і вже не розумів, чоловік це співає чи жінка.
Текст* 81: Господь в екстазі кинувся на спів, дряпаючись об колючі чагарі, щоб побачити, хто це співає.
Текст* 82: Ґовінда прожогом кинувся за Господом, а Господь навіть не відчував болю від шпичаків.
Текст* 83: Шрі Чайтан'я Махапрабгу мчав щодуху, і дівчина була вже поряд, коли Ґовінда схопив Господа в обійми і гукнув: «це жінка співає!»
Текст* 84: Щойно Господь почув слово «жінка», Він отямився й повернув назад.
Текст* 85: «Ґовіндо, — сказав Господь, — ти врятував Мені життя. Якби Я доторкнувся до тіла жінки, Я б напевно помер.
Текст* 86: Я ніколи не зможу відплатити тобі цього боргу».
Ґовінда відповів: «Тебе врятував Господь Джаґаннатга. Моя особа не важить нічого».
Ґовінда відповів: «Тебе врятував Господь Джаґаннатга. Моя особа не важить нічого».
Текст* 87: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Ґовіндо, завжди будь поряд зі Мною. Небезпека чигає скрізь, тож пильно оберігай Мене».
Текст* 88: З тими словами Шрі Чайтан'я Махапрабгу пішов назад, додому. Коли Сварупа Дамодара Ґосвамі та інші Господові супутники почули про цей випадок, це дуже їх стривожило.
Текст* 89: Тим часом Раґгунатга Бгаттачар'я, син Тапани Мішри, покинув дім та обов'язки і пішов побачитися із Шрі Чайтан'єю Махапрабгу.
Текст* 90: Разом із слугою, що ніс його речі, Раґгунатга Бгатта вийшов з Варанасі й пішов дорогою, що йшла через Бенґалію.
Текст 91: У Бенґалії він здибав Рамадасу Вішвасу, з касти каястг. Він був до того царським секретарем.
Текст 92: Рамадаса Вішваса знався на всіх явлених писаннях. Він викладав відому книгу «Кав'я-пракаша» і славився як піднесений відданий Раґгунатги [Господа Рамачандри].
Текст* 93: Рамадаса все покинув і пішов подивитись на Господа Джаґаннатгу. Дорогою він день і ніч повторював святе ім'я Господа Рами.
Текст* 94: Зустрівшись дорогою із Раґгунатгою Бгаттою, він взяв його речі собі на голову і поніс їх.
Текст* 95: Рамадаса всіляко слугував Раґгунатзі Бгатті і навіть розтирав йому ноги. Раґгунатга Бгатта вагався, чи приймати все це служіння.
Текст* 96: «Ти шановна людина, вчений і великий відданий, — сказав Раґгунатга Бгатта, — тож, будь ласка, не прислужуй мені. Просто йди разом зі мною і ні про що не турбуйся».
Текст* 97: Рамадаса відповів: «Я шудра, ница душа. Служити брахмані — це моє покликання і релігійний обов'язок.
Текст* 98: Тож, будь ласка, не вагайся. Я твій слуга, і коли служу тобі, моє серце радіє».
Текст* 99: Відтак Рамадаса далі ніс речі Раґгунатги Бгатти і ревно служив йому. Він повторював святе ім'я Господа Рамачандри вдень і вночі.
Текст* 100: Долаючи отак шлях, Раґгунатга Бгатта скоро прийшов до Джаґаннатга Пурі. Там він побачив Шрі Чайтан'ю Махапрабгу і в захваті кинувся до Його лотосових стіп.
Текст* 101: Раґгунатга Бгатта простягнувся, наче палка, біля лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, а Господь, добре його знаючи, обійняв його.
Текст* 102: Раґгунатга передав Шрі Чайтан'ї Махапрабгу шанобливі поклони Тапани Мішри та Чандрашекгари, і Господь став за них розпитувати.
Текст* 103: «Дуже добре, що ти прийшов, — сказав Господь. — Iди зараз подивись на лотосоокого Господа Джаґаннатгу. Сьогодні їстимеш прасад тут, у Мене».
Текст* 104: Господь попрохав Ґовінду знайти для Раґгунатги Бгатти житло, а тоді познайомив його з усіма відданими, починаючи зі Сварупи Дамодари Ґосвамі.
Текст* 105: Раґгунатга Бгатта жив із Шрі Чайтан'єю Махапрабгу вісім місяців, і з ласки Господа відчував трансцендентне щастя, яке щодня зростало.
Текст* 106: Часом він варив рис та всілякі овочеві страви й запрошував Шрі Чайтан'ю Махапрабгу на гостину.
Текст* 107: Раґгунатга Бгатта був чудовий кухар. Все, що він готував, смакувало наче нектар.
Текст* 108: Шрі Чайтан'я Махапрабгу їв те, що він готував, з великим задоволенням. Після того як Господь наїдався, Раґгунатга Бгатта їв рештки Його обіду.
Текст* 109: Зустрівши Рамадасу Вішвасу, Шрі Чайтан'я Махапрабгу не виявив до нього якоїсь особливої милості, дарма що це було їхнє перше знайомство.
Текст* 110: У серці Рамадаса Вішваса був імперсоналіст. Він прагнув злитися з буттям Господа і пишався своєю вченістю. Шрі Чайтан'я Махапрабгу — це всезнаючий Верховний Бог-Особа, Він знає серце кожного, і тому це все було Йому відомо.
Текст* 111: Рамадаса Вішваса поселився в Джаґаннатга Пурі і став навчати за «Кав'я-пракашею» родину Паттанаяків [нащадків Бгавананди Раї].
Текст 112: Через вісім місяців, прощаючись із Раґгунатгою Бгаттою, Шрі Чайтан'я Махапрабгу категорично заборонив йому одружуватись. «Не женись», — сказав Господь.
Текст 113: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав Раґгунатзі Бгатті: «Повернувшись додому, служи стареньким батькові й матері, адже вони віддані, і сумлінно вивчай «Шрімад-Бгаґаватам» від чистого вайшнави, який пізнав Бога».
Текст* 114: Вкінці Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Потім приходь до Нілачали [Джаґаннатга Пурі] знову». Сказавши це, Господь надягнув на шию Раґгунатзі Бгатті Своє намисто.
Текст* 115: По тому Господь обійняв його й попрощався з ним. Від екстатичної любові до Господа Раґгунатга Бгатта заплакав, схвильований близькою розлукою з Шрі Чайтан'єю Махапрабгу.
Текст* 116: Отримавши дозвіл Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і всіх відданих, починаючи зі Сварупи Дамодари Ґосвамі, Раґгунатга Бгатта повернувся до Варанасі.
Текст* 117: За вказівками Шрі Чайтан'ї Махапрабгу він чотири роки невтомно служив матері й батькові. Також він вивчав «Шрімад-Бгаґаватам» під керівництвом самосвідомого вайшнави.
Текст* 118: За якийсь час його батьки померли в Каші (Варанасі), і він зрікся світського життя. Розірвавши всі зв'язки з домівкою, він повернувся до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 119: Як і раніше, Раґгунатга пожив із Шрі Чайтан'єю Махапрабгу вісім місяців, а тоді Господь дав йому таку настанову:
Текст* 120: «Дорогий Раґгунатго, Моя воля така, щоб ти пішов до Вріндавани і жив там під опікою Рупи й Санатани Ґосвамі.
Текст* 121: У Вріндавані день і ніч повторюй мантру Харе Крішна і постійно читай «Шрімад-Бгаґаватам». Крішна, Верховний Бог- Особа, дуже скоро дарує тобі милість».
Текст* 122: З тими словами Шрі Чайтан'я Махапрабгу обійняв Раґгунатгу Бгатту. Господня милість вдихнула у Раґгунатгу екстатичну любов до Крішни.
Текст* 123: Під час якогось свята Шрі Чайтан'ї Махапрабгу дали неприправленого бетелю і ґірлянду з туласі завдовжки в чотирнадцять ліктів. Цю ґірлянду носив Господь Джаґаннатга.
Текст* 124: Цю ґірлянду разом з бетелем Шрі Чайтан'я Махапрабгу дав Раґгунатзі Бгатті, і той дбайливо їх беріг, як своє Божество.
Текст* 125: Взявши в Шрі Чайтан'ї Махапрабгу дозвіл, Раґгунатга Бгатта вирушив до Вріндавани. У Вріндавані він віддався під опіку Рупи й Санатани Ґосвамі.
Текст* 126: Коли Раґгунатга Бгатта читав «Шрімад-Бгаґаватам» перед Рупою та Санатаною, його охоплював екстаз любові до Крішни.
Текст* 127: З милості Шрі Чайтан'ї Махапрабгу в нього проявлялись ознаки любовного екстазу: сльози, тремтіння і дрож у голосі. Очі йому набігали сльозами, перехоплювало горло, і він не міг більше читати «Шрімад-Бгаґаватам».
Текст* 128: Голос його був милозвучний, як у зозулі, і кожен вірш «Шрімад-Бгаґаватам» він декламував на три або чотири різні мелодії. Слухати його декламацію було дуже приємно.
Текст* 129: Коли він читав або чув про чарівну вроду Крішни, його огортав любовний екстаз і він повністю забувався.
Текст* 130: Раґгунатга Бгатта повністю віддався лотосовим стопам Господа Ґовінди, і вони стали йому дорожчі за життя.
Текст* 131: З часом Раґгунатга Бгатта сказав своїм учням збудувати храм для Ґовінди. Він зробив для Ґовінди багато різних прикрас, як ось флейта і подібні до акул сережки.
Текст* 132: Раґгунатга Бгатта ніколи не слухав і не розмовляв ні про що матеріальне. Він говорив тільки про Крішну й поклонявся Господеві день і ніч.
Текст 133: Він ніколи не слухав, коли хтось засуджував якого-небудь вайшнаву, і ніколи не слухав про погані вчинки вайшнавів. Він знав тільки, що всі служать Крішні, і ніщо інше його більше не цікавило.
Текст* 134: Коли Раґгунатга Бгатта Ґосвамі поринав у думки про Господа Крішну, він брав отриману від Шрі Чайтан'ї Махапрабгу ґірлянду з туласі, прасад від Господа Джаґаннатги, зв'язував їх докупи й надягав собі на шию.
Текст* 135: Отож, я розповів про могутній вплив милості Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, завдяки якій Раґгунатга Бгатта Ґосвамі постійно перебував в екстазі любові до Крішни.
Текст* 136-137: У цій главі я висвітлив три теми: як Джаґадананда Пандіта відвідав Вріндавану, як Шрі Чайтан'я Махапрабгу слухав спів дева-дасі з храму Джаґаннатги і як Раґгунатга Бгатта Ґосвамі з милості Шрі Чайтан'ї Махапрабгу розвинув екстатичну любов до Крішни.
Текст* 138: Кожному, хто з вірою та любов'ю слухає ці описи, Шрі Чайтан'я Махапрабгу [Ґаурахарі] дарує екстатичну любов.
Текст 139: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.