 |
Бгаґавад-ґіта як вона є
|
Текст 1: Верховний Бог-Особа сказав: I знову Я сповіщатиму тобі неперевершену, трансцендентальну мудрість, найкращу з усього знання, пізнавши яку, всі мудреці досягали найвищої досконалості.
Текст 2: Людина, що просвітлена цим знанням, може досягти трансцендентної природи, такої самої, як і Моя власна, і тоді вона вже не народжуватиметься під час творення, і знищення не загрожуватиме їй.
Текст 3: Сукупна матеріальна субстанція, що її називають Брахманом, є джерело народження, о сину Бгарати, і в цьому Брахмані Я зачинаю всіх живих істот, даючи їм можливість з'явитися на світ.
Текст 4: Слід зрозуміти, що всі види життя, о сину Кунтī, породжує лоно матеріальної природи, і що Я — батько, який дає сім'я.
Текст 5: Матеріальну природу складають три ґуни: благочестя, пристрасть та невігластво. I коли вічна жива істота входить у зв'язок з природою, о міцнорукий Арджуно, ці ґуни обумовлюють її.
Текст 6: О безгрішний, ґуна благочестя, що чистіша проти інших, просвітлює і звільняє від наслідків усіх гріхів. Тих, хто перебуває під впливом цієї ґуни, обумовлює відчуття щастя та знання.
Текст 7: Модус пристрасті народжується з необмежених бажань та прагнень, о сину Кунтī, і внаслідок цього втілена жива істота прив'язується до матеріальної кармічної діяльності.
Текст 8: О сину Бгарати, знай, що ґуна пітьми, що породжена з невігластва, — причина омани всіх втілених живих істот. Наслідок цієї ґуни — безумство, лінощі й сон, що зв'язують обумовлену душу.
Текст 9: О сину Бгарати, в ґуні благочестя людину обумовлює щастя, пристрасть штовхає її до кармічної діяльності, а невігластво, покриваючи знання людини, прирікає її на безумство.
Текст 10: Iнколи ґуна благочестя переважає, перемагаючи ґуни пристрасті й невігластва, о син Бгарати. Iнколи ґуна пристрасті перемагає благочестя і невігластво. А інколи невігластво перемагає благочестя і пристрасть. Так і триває ця постійна боротьба за перевагу.
Текст 11: Дію ґуни благочестя можна відчути, коли всі брами тіла освітлює знання.
Текст 12: О провідник Бгарат, коли зростає вплив ґуни пристрасті, розвиваються ознаки сильної прихильності, кармічної діяльності, надмірних зусиль і непідвладних контролю бажань і жаги.
Текст 13: Коли посилюється ґуна невігластва, о сину Куру, тоді проявляється морок, бездіяльність, безумство та ілюзія.
Текст 14: Якщо людина помирає в ґуні благочестя, вона досягає вищих планет, чистих планет великих мудреців.
Текст 15: Якщо людина помирає в ґуні пристрасті, вона народжується серед тих, хто зайнятий кармічною діяльністю, а скінчивши життя в ґуні невігластва, вона народжується в царстві тварин.
Текст 16: Наслідки благочестивої діяльності чисті, про неї кажуть, що її здійснюють в ґуні благочестя. Діяльність в ґуні пристрасті веде до злигоднів, а діяльність в ґуні невігластва — до глупоти.
Текст 17: З ґуни благочестя розвивається істинне знання, з ґуни пристрасті розвивається жадібність, а з ґуни невігластва розвиваються дурість, безумство й ілюзія.
Текст 18: Ті, хто перебуває в ґуні благочестя, поступово піднімаються на вищі планети; живі істоти, які перебувають у ґуні пристрасті, живуть на земних планетах; ті ж, на кого впливає бридка ґуна невігластва, опускаються в пекельні світи.
Текст 19: Коли людина з усією певністю бачить, що немає іншого виконавця будь-якої діяльності, крім ґун природи, й знає Верховного Господа, трансцендентного щодо всіх цих ґун, вона досягає Моєї духовної природи.
Текст 20: Коли втілена істота здатна вийти за межі трьох ґун, пов'язаних з матеріальним тілом, вона може звільнитись від народження, смерті, старості й завдаваних ними страждань, а також відчути смак нектару безсмертя ще в цьому житті.
Текст 21: Арджуна спитав: Мій дорогий Господь, якими є ознаки людини, що піднеслась над цими трьома ґунами? Як вона поводиться? I як перемагає ґуни природи?
Текст 22-25: Верховний Господь сказав: О сину Панду, в кому просвітлення, прив'язаність та ілюзія не викликають зненависті, коли вони є, і хто не прагне їх, коли вони зникають, хто стійко і спокійно переносить усі перипетії будь-яких взаємодій матеріальних якостей, залишаючись безучасним і трансцендентним, знаючи, що діють лише ґуни; хто, заглибившись у самого себе, однаково ставиться до щастя й нещастя; для кого грудка землі, камінь або золото суть одне, хто однаково приймає бажане й небажане, хто стійкий, хто завжди — вихваляють його чи ображають, шанують чи зневажають — залишається врівноваженим; хто однаково ставиться як до друга, так і до ворога і хто зрікся всієї матеріальної діяльності — про таку людину можна сказати, що вона піднеслась над ґунами природи.
Текст 26: Той, хто цілком присвячує себе відданому служінню й непохитний за будь-яких обставин, одразу ж підіймається над ґунами матеріальної природи й досягає рівня Брахмана.
Текст 27: А Я є основою безособистісного Брахмана, безсмертного, нетлінного і вічного, який є істинним одвічним станом найвищого щастя.