кармаа суктасйху сттвіка нірмала пгалам

раджасас ту пгала дукгам аджна тамаса пгалам

кармаа — роботи; су-ктасйа — доброчесного; ху — кажуть; сттвікам — у ґуі благочестя; нірмалам — очищене; пгалам — наслідок; раджаса — ґуи пристрасті; ту — але; пгалам — наслідок; дукгам — страждання; аджнам — безглуздя; тамаса — ґуи невігластва; пгалам — наслідок.


Текст

Наслідки благочестивої діяльності чисті, про неї кажуть, що її здійснюють в ґуні благочестя. Діяльність в ґуні пристрасті веде до злигоднів, а діяльність в ґуні невігластва — до глупоти.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Наслідки благочестивої діяльності, виконуваної в ґуі благочестя, чисті. Тому мудреці, звільнившись від ілюзії, стають щасливими. Натомість діяльність у ґуі пристрасті тягне за собою одні лише страждання. Будь-яку діяльність задля матеріального щастя приречено на поразку. Наприклад, якщо людина хоче володіти хмарочосом, то крізь яку ж силу людських мук необхідно пройти, перш ніж такий хмарочос буде збудований. Той, хто фінансує будівництво, повинен подолати численні перешкоди, аби заробити необхідну величезну суму, а всі ті, що впряглись у це важке ярмо будівельних робіт, змушені працювати не покладаючи рук. Страждання очевидні. Тому Бгаґавад-ґīт вчить, що будь-яка діяльність, яка провадиться в ґуі пристрасті, безумовно, приносить великі нещастя. Звичайно, при цьому можна зазнати крихту уявного щастя: «Я — хазяїн цього будинку, я маю гроші!», але таке щастя оманливе.

Щодо ґуи невігластва, то той, хто діє у ньому, позбавлений знання, і, отже, всі його дії в цьому житті ведуть до злиднів, а в майбутньому йому доведеться опуститись до тваринної форми. Життя тварини сповнене страждань, хоча під впливом ілюзорної енерґії, мйі, вона цього не розуміє. Вбивство невинних тварин відбувається в ґуі невігластва. Їхні вбивці не знають, що в майбутньому тварини отримають відповідні тіла, придатні до того, щоб убити своїх мучителів. Таким є закон природи. В людському суспільстві вбивця людини повинен бути страченим на шибениці. Це — закон держави. Але під дією ґуи невігластва люди не усвідомлюють, що існує всезагальна держава, якою керує Верховний Господь. Кожна жива істота — Господнє дитя, і Він не прощає вбивства навіть мурашки. За все чекає відплата. Тому потурати вбивству тварин задля того, щоб смакувати їхнє м'ясо, є величезним невіглаством. Людині нема потреби забивати тварин, адже Бог дав їй стільки чудових продуктів. Але якщо людина все ж таки дозволяє собі їсти м'ясо, то це означає, що вона діє в ґуі невігластва й затьмарює своє майбутнє. З усіх різновидів знищення тварин убивство корів — найбільш ганебний, тому що корови забезпечують нас молоком, чудовим й універсальним продуктом, який приносить людині стільки радості. Вбивати корів на бойнях — це акт найбрутальнішого невігластва. У ведичній літературі (’ґ Веда 9.4.64) слова ґобгі прīіта-матсарам вказують, що той, хто повністю вдовольняється молоком, а проте вбиває корову, — той перебуває у найгрубішому невігластві. У ведичній літературі є молитва:

«Мій Господи, Ти — благодійник корів та брхма. Ти зичиш добра суспільству людей і всьому світові» (Вішу Пура 1.19.65). Особливе значення в цій молитві надається захисту корів та брхма. Брхмаи символізують собою духовну освіту, а корови — символ найбільш цінної їжі; цим двом видам живих істот, брхмаам і коровам, слід виявляти все можливе заступництво — що і визначає справжній поступ цивілізації. В сучасному суспільстві люди занедбали духовне знання, натомість усіляко заохочується вбивство корів. Звідси можна зрозуміти, що людське суспільство простує в хибному напрямкові і тим самим стверджує свій майбутній вирок. Цивілізація, яка змушує своїх громадян стати тваринами в наступному житті, звичайно, не є гуманною. Модуси пристрасті й невігластва ведуть сучасну цивілізацію неправильним шляхом. Це дуже небезпечна епоха, і всі нації повинні подбати про те, щоб поширити найдоступніший спосіб удосконалення — свідомість Кши, — щоб врятувати людство від страшної небезпеки.