манпамнайос тулйас тулйо мітррі-пакшайо
сарврамбга-парітйґī ґутīта са учйате
рī-бгаґавн увча — Верховний Бог-Особа сказав; пракам — просвітлення; ча — і; правттім — прихильність; ча — і; мохам — ілюзія; ева ча — також; пава — син Пу; на двеші — не ненавидить; самправттні — приходу; на — не; нівттні — залишення; ккшаті — бажає; удсīнават — ніби нейтральний; сīна — розташований; ґуаі — якостями; йа — той, хто; на — ніколи; вічлйате — схвильований; ґу — якості; вартанте — діють; іті евам — знаючи так; йа — той, хто; аватішгаті — залишається; на — ніколи; іґате — коливається; сама — однаковий; дукга — у нещасті; сукга — і щасті; сва-стга — розташований у собі; сама — однаковий; лоша — до грудки землі; ама — каменя; кчана — золота; тулйа — хто однаково ставиться; прійа — до приємного; апрійа — небажаного; дгīра — твердий; тулйа — рівний; нінд — у безслав'ї; тма-састуті — у возвеличенні; мна — в пошані; апамнайо — безчесті; тулйа — рівний; тулйа — рівний; мітра — до друзів; арі — і ворогів; пакшайо — до партій; сарва — усі; рамбга — зусилля; парітйґī — той, хто відкинув; ґуа-атīта — трансцендентний щодо матеріальних ґу природи; са — він; учйате — сказано, що є.
ПОЯСНЕННЯ: Арджуна задав три питання, й Господь послідовно відповідає на них. У цих віршах Кша спочатку вказує, що особистість, яка перебуває на трансцендентному рівні, нікому не заздрить й нічого не жадає. Якщо істота живе в цьому світі в матеріальному тілі, то слід розуміти, що вона перебуває під владою одного з трьох ґу матеріальної природи. Коли вона взагалі покидає матеріальне тіло, вона вивільнюється з пазурів матеріальних ґу природи. Але доки вона ще перебуває в матеріальному тілі, їй слід залишатись нейтральною. Жива істота повинна віддано служити Господу й відтак вона перестане ототожнювати себе з тілом. Доки людина усвідомлює своє матеріальне тіло, вона діє лише для задоволення своїх почуттів, але коли вона переносить свідомість на Кшу, її власне чуттєве задоволення припиняється само по собі. Живій істоті не потрібне матеріальне тіло, і їй немає потреби коритися його вказівкам. Модуси матеріальної природи діють у тілі, але духовна за своєю природою сутність перебуває осторонь цієї діяльності. Як же відмежуватися од ґу природи? Жива істота досягає трансцендентного стану тоді, коли вона вже не прагне ані насолоджуватися тілом, ані покинути його. Така віддана душа, не докладаючи зайвих зусиль, природним чином звільнюється від впливу ґу матеріальної природи.
Далі Арджуна запитує про поведінку людини в трансцендентному стані. Матеріалісти підвладні впливові так званих «слави» й «ганьби», що стосуються тіла, але людину в трансцендентному стані не турбують оманні хвала й зневага. Вона виконує свої обов'язки в свідомості Кши й спокійно сприймає як шану, так і образи з боку інших. Вона приймає лише те, що сприяє виконанню її обов'язків у свідомості Кши, бо інакше ніщо матеріальне — камінь то, чи золото — непотрібне їй. Вона вважає своїм близьким другом кожного, хто сприяє її діяльності в свідомості Кши, і не відчуває ненависті до своїх так званих «ворогів». Вона однаково ставиться до всього. З її погляду все перебуває на одному рівні, бо вона добре розуміє, що матеріальне існування аж ніяк не заторкує її. Соціальні й політичні проблеми не порушують її спокою, бо вона знає справжню ціну тимчасовим переворотам та заворушенням. Вона не робить нічого заради себе. Вона може братись за будь-яку справу заради Кши, але для себе не робить нічого. Діючи так, людина неодмінно досягає трансцендентного стану.