 |
Бгаґавад-ґіта як вона є
|
Текст 1-3: Верховний Бог-Особа сказав: Безстрашність, очищення свого існування, розвиток духовного знання, благодійність, самовладання, принесення жертв, вивчення Вед, аскетизм, простота, відмова од насильства, правдивість, здатність вгамовувати свій гнів; зречення, спокій, небажання вишукувати недоліки в інших, співчуття до всіх живих істот, відсутність жадібності, порядність, скромність, непохитна рішучість, енерґійність, всепрощення, мужність, чистота, відсутність заздрісності та шанолюбства — всі ці трансцендентні якості, о син Бгарати, притаманні праведним людям, що обдаровані божественною природою.
Текст 4: Гордощі, зухвалість, зарозумілість, гнів, брутальність і невігластво — ці якості притаманні істотам демонічного походження, о сину Прітги.
Текст 5: Трансцендентні якості ведуть до звільнення, тоді як демонічні — поневолюють людину. Але не хвилюйся, о сине Панду, ти народжений з божественними якостями.
Текст 6: О сину Прітги, в цьому світі є два різновиди створених істот. Одних називають божественними, інших — демонічними. Я вже пояснив тобі докладно, якими є божественні якості, тепер послухай про якості демонічні.
Текст 7: Демони не знають, що треба робити, а чого — не треба. Їм не властиві ані чистота, ані гідна поведінка, ані правда.
Текст 8: Вони кажуть, що цей світ нереальний, що у нього немає основи, нема Бога, який керує ним. Вони кажуть, що світ виник із статевого бажання і що його зумовлює лише хтивість.
Текст 9: Виходячи із таких уявлень, демони, які загубили себе й втратили розум, займаються жахливою, шкідливою діяльністю на згубу світу.
Текст 10: Знаходячи втіху в невситимій хтивості, охоплені зарозумілістю, гордощами й пихою, демони перебувають таким чином в ілюзії, зачаровані минущим, і їх постійно приваблює нечиста діяльність.
Текст 11-12: Вони вважають, що чуттєве задоволення — найперша потреба людської цивілізації. Таким чином, охоплені до кінця своїх днів незмірним неспокоєм, вони зазнають незліченних страхів й тривог. Обплутані тенетами сотень і тисяч бажань, в полоні хтивості та гніву, вони всіма правдами й кривдами добувають гроші для чуттєвого задоволення.
Текст 16: Так, пригнічені турботами, охоплені тривогою, заплутавшись в тенетах ілюзій, вони стають надто схильними до чуттєвих насолод і потрапляють до пекла.
Текст 17: Самовдоволені й завжди зухвалі, введені в оману багатством й ілюзорним престижем, вони, сповнившись пихи і нехтуючи всіма правилами й приписами, інколи приносять жертви лише про людське око.
Текст 18: Збиті з пуття оманним его, силою, пихою, хтивістю й гнівом, демони починають заздрити Верховному Богові-Особі, який перебуває в їхніх власних тілах й тілах інших істот, і вони вдаються до блюзнірства, зневажаючи справжню релігію.
Текст 19: Їх, заздрісних і лихих, останніх з-поміж людей, Я постійно вкидаю в океан матеріального існування до різноманітних демонічних форм життя.
Текст 20: Знову й знову народжуючись серед демонічних форм життя, такі люди, о сину Кунтī, ніколи не можуть наблизитись до Мене. Поступово вони опускаються до найниціших форм існування.
Текст 21: Три брами відкривають шлях до пекла: хтивість, гнів, пожадливість. Кожна розумна людина повинна відмовитись від них, тому що саме вони зумовлюють деґрадацію душі.
Текст 22: Людина, яка уникла цих трьох пекельних врат, о син Кунтī, здійснює вчинки, що ведуть до самоусвідомлення, й таким чином поступово досягає вищої мети.
Текст 23: Той, хто зневажає настанови шастр і діє, керуючись власними примхами й хтивістю — той не зможе досягти ні досконалості, ні щастя, ні вищого призначення.
Текст 24: Тому, керуючись приписами шастр, людині слід зрозуміти, в чому полягає її обов'язок і чого їй не дозволено робити. Знаючи ці правила й приписи, людина повинна діяти таким чином, щоб поступово піднестись.