тн аха двішата крӯрн сасрешу нардгамн

кшіпмй аджасрам аубгн сурīшв ева йонішу

тн — тих; ахам — я; двішата — заздрісних; крӯрн — лихих; сасрешу — в океан матеріального існування; нара-адгамн — останні з-поміж людей; кшіпмі — Я приміщую; аджасрам — постійно; аубгн — несприятливі; сурīшу — демонічні; ева — неодмінно; йонішу — в утроби.


Текст

Їх, заздрісних і лихих, останніх з-поміж людей, Я постійно вкидаю в океан матеріального існування до різноманітних демонічних форм життя.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші ясно сказано, що долю індивідуальної душі вирішує вища воля, яка приміщує кожного в певне тіло. Демон може і не визнавати вищої волі Господа й діяти на свій розсуд, однак наступне його народження визначає рішення Верховного Бога-Особи, а не його власні забаганки. В третій пісні рīмад- Бгґаватам вказано, що після смерті індивідуальна душа потрапляє до утроби матері, де вона отримує певне тіло за вказівкою вищої влади. Саме тому існує таке розмаїття форм життя в матеріальному світі: тварини, комахи, люди тощо. Все це влаштовує не випадковість, а вища сила. Про демонів тут ясно сказано, що вони постійно потрапляють до черева демонів, і, таким чином, залишаються заздрісними ницими найостаннішими з-поміж людей. Демонічні істоти сповнені хтивості, аґресивності, вони огидні й завжди брудні. Вважають, що всілякі мисливці, які блукають лісами, належать до демонічних видів життя.