ПОЯСНЕННЯ: Відомо, що Бог всемилостивий, однак з цього вірша стає зрозумілим, що Його милість не поширюється на демонів. Тут виразно сказано, що демони життя за життям народжуються в черевах таких самих демонів, і, обійдені милістю Верховного Господа, падають все нижче й нижче, доки, зрештою, не отримають тіло тварини, на кшталт кішки, собаки чи свині. Iз сказаного видно, що такі демони позбавлені реальної можливості здобути Господню милість на якомусь із дальших ступенів життя. В Ведах також сказано, що такі люди поступово занепадають й стають свинями та собаками.

В зв'язку з цим можна було б зауважити, що не справедливо проголошувати Господа всемилосердним, якщо його милість не поширюється на демонів. У відповідь на це в Веднта-сӯтрі сказано, що Верховний Господь не відчуває ненависті ні до кого. Те, що асури, тобто демони, опиняються на нижчих щаблях життя, просто є ще одна грань Його милості. Iнколи Верховний Господь убиває асурів, однак то є благо для них, тому що, як відомо із ведичної літератури, кожен, кого вбиває Верховний Господь, отримує звільнення. В історії є чимало згадок про асурів, таких як Рваа, Каса, Хірайакаіпу, котрим Господь явився в Своїх різних втіленнях, щоб убити їх. Таким чином, милість Божа проявляється і щодо асурів, якщо їм трапиться нагода загинути від Його руки.