 |
Шрімад БгаґаватамПісня 2
|
Текст 1: Шрі Шукадева Ґосвамі сказав: Любий царю, твоє запитання гідне найвищої хвали, тому що воно несе добро всім людям. Усі трансценденталісти сходяться на тому, що відповідь на нього — це найважливіше з усього, про що треба слухати.
Текст 2: Iмператоре, люди, які поринули в матеріальне, знаходять численні теми на обговорення, але до знання про найвищу істину вони сліпі.
Текст 3: Своє життя такі заздрісні домогосподарі витрачають на те, щоб вночі спати або віддаватись сексу, а вдень заробляти гроші і піклуватись про свою родину.
Текст 4: Люди, які не знають атма-таттви, надмірно прив'язуються до ненадійних воїнів — тіла, дітей та дружини — і не цікавляться проблемами життя. Бачивши на свої очі, що нікому не минути смерти, вони все одно не розуміють цього.
Текст 5: Нащадку Бгарати, той, хто бажає звільнитись від усіх страждань, повинен слухати про Бога-Особу, уславлювати та пам'ятати Його, Наддушу, повелителя, що рятує від усіх нещасть.
Текст 6: Найвища досконалість людського життя, якої намагаються досягнути, оволодіваючи докладним знанням про матерію та дух, розвиваючи містичні сили чи бездоганно виконуючи визначені обов'язки, — в кінці життя пам'ятати про Бога- Особу.
Текст 7: Царю Парікшіте, найвищі трансценденталісти, які вже піднялись понад реґулівними засадами та обмеженнями, черпають найбільшу насолоду в описах Господньої величі.
Текст 8: Я наприкінці Двапара-юґи вивчив від свого батька Шріли Двайпаяни В'ясадеви «Шрімад-Бгаґаватам», це велике доповнення до ведичних писань, яке ні на чому не поступається всім Ведам разом взятим.
Текст 9: О праведний царю! Я, безперечно, був уже цілковито на трансцендентному рівні, а проте опис розваг Господа, що Його оспівують піднесені вірші, привабив мене.
Текст 10: I ось цей «Шрімад-Бгаґаватам» я повідаю нині тобі, бо ти з усією щирістю віддався Господу Крішні. Кожен, хто з цілковитою шаною й увагою слухає «Шрімад-Бгаґаватам», набуває непохитної віри у Верховного Господа, що дарує спасіння.
Текст 11: О царю, постійне повторення святого імені Господа, як довели великі авторитети, — це вільний від сумнівів та страху шлях до успіху для кожного: і для того, хто не має ніяких матеріальних бажань, і для того, хто прагне всіх матеріальних насолод, і для того, хто завдяки трансцендентному знанню задоволений сам у собі.
Текст 12: Чого варте довге життя в цьому світі, якщо воно минає дарма і прожиті роки не додають досвіду? Ліпше прожити мить, але у повній свідомості, бо це спонукає на пошуки найвищого блага.
Текст 13: Праведний цар Кгатванґа, дізнавшись, що йому залишилося жити тільки одну мить, одразу покинув будь-яку матеріальну діяльність і прийняв притулок у верховного заступника, Бога-Особи.
Текст 14: А тобі, Махарадже Парікшіте, лишилося жити ще сім днів, і за цей час ти встигнеш виконати всі обряди, які забезпечують найліпшу долю в наступному житті.
Текст 15: Тому, хто доживає свої останні дні, треба набратись духу і відкинути страх перед смертю. Однак для цього треба обірвати будь-яку прив'язаність до матеріального тіла і до всього з ним пов'язаного, а також відмовитися від усіх бажань, які ця прив'язаність породжує.
Текст 16: Треба покинути дім, поселитись у святому місці і навчитись панувати над собою. Реґулярно омиваючись, слід сидіти насамоті в належно освяченому стані.
Текст 17: Сидячи таким чином, треба зосередити розум на трьох трансцендентних літерах [а-у-м]. Впорядковуючи дихання, треба приборкувати розум, щоб не забувати цього трансцендентного сімені.
Текст 18: Поступово, в міру одухотворення розуму, його слід відвертати від чуттєвої діяльности, опановуючи чуття інтелектом. Поглинутий матеріальною діяльністю розум можна залучити до служіння Богові-Особі і втвердити у досконалій трансцендентній свідомості.
Текст 19: Далі слід медитувати на члени тіла Вішну, один по одному, не випускаючи з уваги образ Його цілого тіла. Завдяки цьому розум остаточно втрачає прив'язаність до об'єктів чуттів. У розумі не повинно бути думок ні за що інше. Верховний Бог-Особа, Вішну, — це Абсолютна Iстина, і тому розум може цілковито вмиротворитися тільки в Ньому.
Текст 20: Розум людини завжди збуджує страсть, ґуна матеріальної природи, і вводить в оману невігластво, інша матеріальна ґуна. Однак зв'язок з Вішну дає змогу звільнитися від впливу цих ґун і, очистившись від бруду, який вони породжують, знайти вмиротворення.
Текст 21: О царю, навчившись постійно пам'ятати Господа і всюди бачити Його всесприятливий особистісний образ, можна дуже швидко досягнути відданого служіння Господеві під Його безпосереднім захистом.
Текст 22: Улюбленець долі, цар Парікшіт, далі ведучи свої розпити, сказав: О брахмано, будь ласка, опиши докладно, як і на що слід скеровувати розум і як створювати у ньому потрібний образ, щоб очистити серце від бруду.
Текст 23: Шукадева Ґосвамі відповів: Слідкуючи за тим, щоб сидіти у правильній позі, реґулюючи дихання йоґічною пранаямою і таким чином приборкуючи розум та чуття, треба своїм інтелектом скерувати розум на грубі енерґії Господа [що мають назву вірат-рупа].
Текст 24: Велетенське проявлення всього доступного для сприйняття матеріального світу як одного цілого — це особистісне тіло Абсолютної Iстини, в якому проявляється все минуле, теперішнє та майбутнє всесвітнього матеріального часу.
Текст 25: Об'єкт концепції вірат-рупи — це велетенська всесвітня форма Бога-Особи, яка перебуває всередині всесвіту, покритого сімома оболонками матеріальних елементів.
Текст 26: Ті, хто усвідомив це проявлення, дослідили, що планети Патала — це підошви стіп всесвітньої форми Господа, а її п'яти та пальці на ногах — це планети Расатала. Щиколотки всесвітньої форми — це планети Махатала, а її гомілки — планети Талатала.
Текст* 27: Коліна всесвітньої форми — це планетна система Сутала, ноги вище колін — це планетні системи Вітала та Атала. Стегна — це Махітала, а космічний простір — це заглибина Його пупа.
Текст 28: Груди велетенської форми Відначальної Особи — це система планет-світил, Його шия — планети Махар, рот — планети Джанас, а чоло — планетна система Тапас. Найвища планетна система, Сат'ялока, — це голова тисячоголового Господа.
Текст 29: Його руки — це півбоги на чолі з Iндрою, десять сторін світу — це Його вуха, а фізичний звук — це Його слух. Його ніздрі — це два Ашвіні-кумари, матеріальні запахи — Його нюх. Його рот — це полум'яний вогонь.
Текст 30: Космічна сфера — це Його очниці, а сонце — Його очне яблуко і сила зору. Його повіки — це день і ніч, а в порухах Його брів перебуває Брахма та інші великі особи такого рівня. Його піднебіння — повелитель вод Варуна, а сік, сутність усього, — це Його язик.
Текст 31: Ведичні гімни — це, вважають, маківка Господа, а Його щелепи — це бог смерти Яма, що карає грішників. Любовне мистецтво — це два ряди Його зубів, а знадлива ілюзорна енерґія матеріального світу — це Його усмішка. Весь велетенський океан матеріального творіння — це лише Його побіжний погляд на нас.
Текст 32: Скромність — це Його верхня губа, пожадання — Його підборіддя, релігія — груди Господа, а безвір'я — Його спина. Брахмаджі, що породжує всі живі істоти в матеріальному світі, — це статевий орган Господа, а близнюки Мітра-варуни — це Його яєчка. Океан — це Його поперек, а пагорби та гори — кістяк Господа.
Текст 33: Річки — це кровоносні судини велетенського тіла, дерева — волосся на Його тілі, а всесильне повітря — Його дихання. Плин епох — це Його рухи, а Його діяльність — це взаємодії трьох ґун матеріальної природи.
Текст* 34: Знай, найліпший з роду Куру, що хмари, які несуть воду, — це волосся на Його голові, вранішній та вечірній смерк — Його шати, а верховна причина матеріального творіння — Його інтелект. Його розум — це місяць, джерело всіх змін.
Текст* 35: Матерія як принцип [махат-таттва], за свідченням знавців, — це свідомість всюдисущого Господа, а Рудрадева — це Його его. Кінь, мул, верблюд та слон — це Його нігті, а дикі звірі та всі чотириногі істоти розміщені на поперекові Господа.
Текст 36: Розмаїття птахів — це прояв Його витонченого митецького смаку. Ману, прабатько людства, уособлює Його інтелект, а люди — це Його оселя. Люди райських планет — ґандгарви, від'ядгари, чарани та ангели — втілюють Його відчуття музичного ритму, а демони-воїни — це вияв Його дивовижної звитяжности.
Текст 37: Обличчя вірат-пуруші — це брахмани, Його руки — кшатрії, стегна — вайш'ї, а шудри перебувають під захистом Його стіп. Усі півбоги, що їм поклоняються в цьому світі, також підпорядковані Господу. Отже обов'язок кожного — відповідно до своєї змоги офірувати Господу жертви, щоб задовольнити Його.
Текст 38: Отож, я пояснив тобі, як уявляють велетенську матеріальну форму Бога-Особи, складену з грубих елементів. Той, хто серйозно прагне звільнення, зосереджує розум на цій формі Господа, тому що в матеріальному світі немає нічого, крім неї.
Текст 39: Треба зосередити розум на Верховному Богові-Особі, що, залишаючись єдиним, поширює Себе у безліч проявів, так само як звичайні люди створюють у сновидіннях тисячі образів. Треба зосередити свій розум на Ньому, єдиній всеблаженній Абсолютній Iстині, бо інакше не уникнути спантеличення і деґрадації.
Текст ЗВЕРНЕННЯ: О мій Господи, всепронизуючий Боже-Особо, я шанобливо схиляюсь перед Тобою.