ура-стгала джйотір-анīкам асйа
ґрīв махар вадана ваі джано 'сйа
тапо варī відур ді-пуса
сатйа ту īрші сахасра-īрша
ура — високе; стгалам — місце (груди); джйоті-анīкам — планети-світила; асйа — Його; ґрīв — шия; маха — планетна система над світилами; ваданам — рот; ваі — точно; джана — планетна система над системою Махар; асйа — Його; тапа — планетна система над системою Джанас; варīм — чоло; віду — відомо; ді — відначальна; пуса — особа; сатйам — найвища планетна система; ту — проте; īрші — голова; сахасра — тисячу; īрша — той, хто має голови.
ПОЯСНЕННЯ: Осяйні світила, як Сонце та Місяць, перебувають майже посередині всесвіту, тому їх вважають за груди відначальної велетенської форми Господа. Над цими світилами, що їх також називають райськими планетами чи обителями півбогів, правителів усесвіту, розміщені планети Махар, Джанас і Тапас, а понад ними всіма — планетна система Сат'ялока, де живуть головні повелителі ґун матеріальної природи — Брахма, Вішну та Шіва. Цей Вішну — це Кшіродакашаї Вішну, Він перебуває як Наддуша в кожній живій істоті. На водах Причинового океану плаває безліч всесвітів, і в кожному з них міститься Господня форма вірат з незліченними сонцями, місяцями, небесними півбогами, Брахмами, Вішну та Шівами. I, як свідчить «Бгаґавад- ґіта» (10.42), все це разом становить тільки часточку незбагненної енерґії Господа Крішни.