са вішу-рто 'тітгайа ґатйа
тасмаі сапарй ірасджахра
тато нівтт хй абудг стрійо 'рбгак
махсане сопавівеа пӯджіта
са — він; вішу-рта — Махараджа Парікшіт (кого завжди захищав Господь Вішну); атітгайе — стати гостем; ґатйа — прибульця; тасмаі — йому; сапарйм — усім тілом; ірас — схиливши голову; джахра — віддав поклон; тата — по тому; нівтт — відстали; хі — певно; абудг — менш розумні; стрійа — жінки; арбгак — хлопчаки; мах-сане — почесне місце; са — він; упавівеа — сів; пӯджіта — прийнявши знаки шани.
Махараджа Парікшіт, кого називають ще Вішнурата [той, кого завжди захищає Вішну], привітав головного гостя, Шукадеву Ґосвамі, шанобливим поклоном. Тоді юрма нетямущих жінок та дітей врешті відстала від нього. Прийнявши знаки шани від усіх присутніх, він сів на почесному високому сидінні.
ПОЯСНЕННЯ: Коли Шукадева Ґосвамі з'явився перед зібранням, усі присутні за винятком В'ясадеви, Наради та кількох інших мудреців повставали, а Махараджа Парікшіт, що був надзвичайно радий вітати великого відданого Господа, простерся перед ним в поклоні. Шукадева Ґосвамі також вітався й відповідав на вітання інших обіймами, потиском рук, кивком голови і поклонами, батькові й Нараді Муні передусім. По тому його запросили очолити зібрання. Побачивши, як прийняли Шукадеву Госвамі цар та мудреці, хлопчаки з вулиці та нерозумні жінки, вражені й сповнені благоговіння, покинули глузувати з нього. Зрештою все заспокоїлося і запанував урочистий та вмиротворений настрій.
