Розум може бути людині ворогом, а може бути другом, і тому ми маємо виховати свій розум так, щоб він став нам другом. Рух свідомости Крішни призначений саме на те, щоб виховувати розум, постійно зосереджуючи його на пов'язаних з Крішною справах. Розум містить сотні й тисячі вражень не лише з цього життя, а й з численних минулих життів. Ці враження іноді накладаються одне на одне, внаслідку чого подеколи виникають суперечливі оŸбрази. Саме через це розумова діяльність зумовленої душі може стати для неї серйозною небезпекою. Тим, хто вивчає психологію, відомо, які переміни можуть відбуватися в розумі. В «Бгаґавад- ґіті» (8.6) сказано:

«На якому стані буття зосереджений розум людини в мить, коли вона покидає тіло, того стану вона безумовно досягне».

Під час смерти розум та інтелект живої істоти створюють тонку форму тіла певного типу, яке ця істота отримає в наступному житті. Якщо в її розумі раптом зрине щось випадкове, чужорідне для неї, в наступному житті їй доведеться народитись у відповідно не властивому для неї тілі. З іншого боку, той, хто під час смерти пам'ятатиме про Крішну, буде перенесений до духовного світу, на Ґолоку Вріндавану. Переселення душі — річ дуже тонка, і тому Шріла Рупа Ґосвамі радить виховувати розум так, щоб він міг думати тільки про Крішну. Так само язикові слід дозволяти говорити тільки про Крішну і насолоджуватись смаком тільки крішна-прасаду. Далі Шріла Рупа Ґосвамі радить: тішган врадже — жити слід у Вріндавані чи у будь-якій іншій частині Враджабгумі. Враджабгумі — це місцевість площею вісімдесят чотири кроші, де розташована Вріндавана (одна кроша — це приблизно п'ять квадратних кілометрів). Переселившись до Вріндавани, треба знайти там досконалого відданого і попрохати в нього духовного проводу. Це дасть змогу завжди думати про Крішну та Його розваги. Шріла Рупа Ґосвамі детальніше пояснює це в своїй книзі «Бгакті- расамріта-сіндгу» (1.2.294):

«Відданому слід завжди жити в трансцендентній обителі Враджа та виконувати кша смаран джана чсйа прешгам, тобто пам'ятати про Шрі Крішну та його супутників, що дуже дорогі Йому. Той, хто йде стопами цих супутників Крішни, передавши себе під їхнє вічне заступництво, обов'язково перейметься палким бажанням служити Верховному Богу-Особі».

В дальшому вірші з «Бгакті-расамріта-сіндгу» (1.2.295) Шріла Рупа Ґосвамі каже:

«У трансцендентній обителі Враджа [Враджа-дгамі] слід служити Верховному Господеві Шрі Крішні з тими самими почуттями, які є в Його наближених, і, прийнявши безпосередній провід якогось із супутників Крішни, йти його стопами. Цей метод прийнятний як на рівні садгани [духовної практики для тих, що перебувають у рабстві матерії], так і на рівні садг'ї [усвідомлення Бога], коли людина стає сіддга- пурушею, душею, що сягнула рівня духовної досконалости».

Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура прокоментував цей вірш так: «Той, в кому ще не прокинувся природний потяг до свідомости Крішни, мусить відкинути усі матеріальні міркування і виховувати свій розум, виконуючи віддане служіння згідно із реґулівними засадами, що сприяють духовному розвиткові, а саме: оспівувати ім'я Крішни, зосереджувати розум на Його імені, формах, якостях, розвагах та ін. Розвинувши смак до таких зайнять, слід оселитись у Вріндавані і там за проводом та за заступництва досвідченого відданого присвятити весь свій час на роздуми про ім'я, славетні діяння, розваги та якості Крішни. В цьому — сутність усіх повчань, що стосуються до самовдосконалення у відданому служінні.

Тимчасом для відданого-початківця найважливішим є слухати крішна-катгу. Це називають шравана-даша, або рівнем слухання. Постійно слухаючи трансцендентні звуки святого імені Крішни та описи Його трансцендентної подоби, трансцендентних якостей та розваг, відданий досягає рівня прийняття, який називають варана-даша. На цім рівні у ньому прокидається потяг до слухання крішна-катги. Набувши здатности в екстазі оспівувати святі імена, відданий досягає рівня смаранавастги, зосереджености розуму на Крішні. Відданий згадує про Крішну, заглиблюється в думки про Нього, занурюється в медитацію на Крішну, досягає постійної розумової зосереджености на Крішні і нарешті входить у транс, так поступово пройшовши цими п'ятьма ступенями розвитку крішна-смарани. Спочатку процес пам'ятування, об'єктом якого є Крішна, може часами перериватися, але пізніше, коли це пам'ятування стає безперервним, воно своєю чергою переростає в медитацію і стає цілковито зосередженим. Коли медитація поглиблюється і стає постійною, її називають анусмріті. Безперервне постійне анусмріті приводить відданого на ступінь самадгі, духовного трансу. Сягнувши довершености у смарана-даші, тобто увійшовши у повне самадгі, душа осягає своє відначальне природне становище. Саме на цьому етапі відданий може ясно і повною мірою усвідомити свої вічні стосунки з Крішною. Це називають сампатті-даша, досконалістю життя.

«Чайтан'я-чарітамріта» радить тим, хто перебуває на рівні початківця, облишити всі своєкорисливі устремління і просто вдатися до впорядкованого відданого служіння Господеві, керуючись при тому вказівками писань. Якщо відданий діє так, його з часом починає природно вабити до імені Крішни, описів Його славетних діянь, форми, якостей і такого іншого. Коли у відданому розвивається такий потяг до Крішни, Він уже може служити лотосовим стопам Крішни спонтанно, навіть не дотримуючись реґулівних засад. Цей рівень називається раґа-бгакті, або віддане служіння у спонтанній любові. На цьому рівні відданий вже по-справжньому здатний іти стопами когось із вічних супутників Крішни у Вріндавані. Це — раґануґа-бгакті. Раґануґа-бгакті, спонтанне віддане служіння, виконують в одній з п'яти рас. Відданий у шанта-расі прагне стати коровою Крішни, Його палицею, флейтою в Його руках або квітами з ґірлянд, що обвивають Його шию. Відданий у дас'я-расі йде стопами слуг Крішни, як ось Чітраки, Патраки або Рактаки. У сакг'я-расі, дружніх любовних взаєминах з Крішною, він може стати другом Господа подібно до Баладеви, Шрідами або Судами. У ватсал'я- расі, стосунках батьківської любови, можна йти стопами Нанди Махараджі або Яшоди, в мадгур'я-расі — стати подібним до Шріматі Радгарані та Її подруг, як-от Лаліти, або до Її служниць (манджарі) Рупи чи Раті. В цьому полягає суть усіх повчань, що стосуються відданого служіння».