ета уні' — почувши це; сеі млеччгера — того мусульманина; мана — розум; рдра хаіла — зм'як; ді вхі' — стікаючи бородою; ару пае — сльози падають; кдіте лґіла — став плакати.

Коли мусульманин почув благальну мову Раґгунатги даси, серце його зм'якло. Він заплакав, і сльози покотились по його бороді.