кнта-сев-сукга-пӯра — служіння Господу — це оселя щастя; саґама хаіте су-мадгура — солодше за безпосереднє єднання; тте — в тому; скшī — свідчення; лакшмī гкурī — богиня щастя; нрйаа-хді — на серці Нараяни; стгіті — становище; табу — однак; пда-севйа маті — бажає служити лотосовим стопам; сев каре — служить; дсī-абгімнī — маючи себе за служницю.

Служіння Моєму коханому — це обитель щастя, солодшого за єднання з Ним. Це видно і з прикладу богині щастя, що, хоча завжди живе в Нараяни біля серця, прагне служити Його лотосовим стопам. Через це вона вважає себе Його служницею й не перестає Йому догоджати».