сеі нрī джīйе кене, кша-марма вйатг джне,

табу кше каре ґга роша

ніджа-сукге мне кджа, паука тра іре вджа,

кшера мтра чхійе сантоша

сеі нрī — та жінка; джīйе — живе; кене — чому; кша-марма — Крішнине серце; вйатг — нещасне; джне — знає; табу — однак; кше — на Крішну; каре — робить; ґга роша — глибокий гнів; ніджа-сукге — у своєму щасті; мне — вважає; кджа — єдине, що важить; паука — нехай впаде; тре — її; іре — на голову; вджа — блискавка; кшера — Крішни; мтра — тільки; чхійе — хочемо; сантоша — щастя.


Текст

Навіщо життя такій жінці, яка знає про печаль Крішниного серця і все одно затято гнівається на Нього? Вона думає тільки про своє щастя. Будь така жінка проклята, нехай її поб'є грім! Ми ж бо хочемо одного — щоб був щасливий Крішна.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Відданий, якого турбує тільки задоволення власних чуттів, неминуче падає й перестає служити Крішні. Привабившись до матеріального щастя, він пристає до пракріта-сахаджій, що їх вважають за невідданих.