уттама ха — бувши таким піднесеним; ваішава — відданий; хабе — повинен бути; нірабгімна — без гордині; джīве — всім живим істотам; саммна дібе — повинен віддавати шану; джні' — знаючи; кша-адгішгна — обитель Крішни.

Хоча вайшнава — найпіднесеніший з усіх, він не гордиться і всіх поважає, знаючи, що кожен — це обитель Крішни.