уттама ха — навіть бувши дуже піднесеним; панке — себе; мне — вважає; та-адгама — нижчим за билинку на дорозі; дуі-пракре — у два способи; сахішут — терпіння; каре — виявляє; вкша-сама — як дерево.

З цього знати людину, яка повторює маха-мантру Харе Крішна. Вона дуже піднесена, але вважає себе нижчою за травинку на дорозі, і все терпляче зносить, наче дерево, що виявляє подвійне терпіння.