тт апі — від притоптаної трави; су-нīчена — бувши нижчим; таро — від дерева; іва — справді; сахішун — з більшим терпінням; амнін — без оманної пихи; мнадена — віддаючи всю шану; кīртанīйа — слід повторювати; сад — завжди; харі — святе ім'я Господа.

«Хто вважає себе нижчим за траву, хто терплячіший за дерево і хто не сподівається до себе ніякої поваги, але завжди готовий шанувати інших, тоŸму дуже легко завжди повторювати святе ім'я Господа».