нмнм — святих імен Господа; акрі — проявлені; бахудг — численні; ніджа- сарва-акті — всі особисті енерґії; татра — в тому; арпіт — даровані; нійаміта — обмеження; смарае — в пам'ятанні; на — не; кла — міркування часу; етдī — так багато; тава — Твоя; кп — милість; бгаґаван — Господи; мама — Моє; апі — хоча; дурдаівам — безталання; īдам — таке; іха — в цьому (святому імені); аджані — народилась; на — не; анурґа — прив'язаність.

«ÀГосподи, Верховний Боже-Особо, Твоє святе ім'я дарує живій істоті успіх у всьому, і тому Ти поширюєш Себе в численні імена, як оце Крішна та Ґовінда. У ті імена Ти вклав усі Свої енерґії, і пам'ятати їх можна будь-коли і будь-де — щодо цього немає суворих правил. Господи, щедро даруючи Свої святі імена, Ти обдаровуєш пропащі, зумовлені душі такою милістю! Але Я такий безталанний, що, повторюючи святе ім'я, чиню образи, і через це не маю до нього ніякого потягуÐ.