парімала — пахощами; всіта — напоєний; бгуванам — весь світ; сва-раса-унмдіта — натхненні своїми настроями; раса-джа — віддані; роламбам — як бджоли; ґірідгара-чараа-амбгоджам — лотосові стопи Господа Ґірідгарі; ка — хто; кгалу — певно; расіка — душа, яка себе усвідомила; самīхате хтум — пробує покинути.

Свідомі своєї суті віддані — наче бджоли, які в'ються біля лотосових стіп Крішни, сп'янівши від смаку своїх почуттів. Пахощі тих лотосових стіп розливаються усім світом. Яка просвітлена знанням душа могла б їх покинути?