ке сіндгв-аґні-вендау джйаішге вндваннтаре

сӯрйхе 'сіта-пачамй ґрантго 'йа пӯрат ґата

ке — в еру Шакабда; сіндгу-аґні-вендау — в 1537; джйаішге — в місяці дж'яйштга (травень-червень); вндвана-антаре — у вріндаванському лісі; сӯрйа-ахе — в день сонця (неділю); асіта-пачамйм — на п'ятий день темної половини місяця; ґрантга — книга; айам — ця («Чайтан'я-чарітамріта»); пӯратм — завершення; ґата — досягла.


Текст

У Вріндавані, 1537 року ери Шакабда [1615р.н.е.], в місяці дж'яйштга [травень-червень], п'ятого дня убутного місяця цю «Чайтан'я-чарітамріту» закінчено.

Комментарий

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрі Чайтан'я-чарітамріти», Ант'я-ліли, двадцятої глави, що описує значення «Шікшаштаки» і те, як Господь Сам нею насолоджувався.

КIНЕЦЬ АНТ'Я-ЛIЛИ