ахо відгтас тава на квачід дай

сайоджйа маітрй праайена дехіна

т чктртгн війунакшй апртгака

вічешіта те 'рбгака-чешіта йатг

ахо — леле; відгта — Провидіння; тава — твоя; на — не; квачіт — хоч коли; дай — милість; сайоджйа — поєднавши; маітрй — дружбою; праайена — і любов'ю; дехіна — втілених душ; тн — їх; ча — і; акта-артгн — без досягнення; війунакші — роз'єднуєш; апртгакам — розлучення; вічешітам — дії; те — твої; арбгака — малюка; чешітам — дитяча гра; йатг — наче.


Текст

«Ох, Провидіння, ти не маєш співчуття! Ти зводиш втілені душі докупи, поєднуючи їх дружбою та любов'ю, але перш як вони задовольнять свої бажання, ти їх розлучаєш. Твої дії схожі на безглузді забави дітей».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Цього вірша, взятого з «Шрімад-Бгаґаватам» (10.39.19), промовили дівчата Враджі, коли Крішна разом з Акрурою та Баларамою поїхав до Матгури. Ґопі скаржились, що Провидіння звело їх із Крішною та Баларамою у любовних взаєминах, а тоді знову розлучило.