угітеі — щойно Він підхопився; астгі — кості; саба — всі; лґіла — з'єднались; ніджа-стгне — на свої місця; ардга-бхйе — напівпритомний; іті-уті — туди-сюди; карена дараане — розглядається.

Коли Господь підхопився, Його кості стали на місця, і Він, напівпритомний, став розглядатися навколо Себе.