кім — що; іха — тут; кума — роблю; касйа — кому; брӯма — говоритиму; ктам — що зроблене; ктам — зроблене; ай — в надії; катгайата — скажи, будь ласка; катгм — слова; анйм — інші; дганйм — сприятливі; ахо — леле; хдайе — в серці; айа — лежачи; мадгура-мадгура — солодший за найсолодше; смера — усміхнена; кре — чий образ; мана-найана — розуму й очам; утсаве — що дає втіху; кпаа-кпа — найскупіший із скнар; кше — до Крішни; тш — спрага; чірам — щомиті; бата — леле; ламбате — зростає.

Шрі Чайтан'я Махапрабгу мовив: «Ой, лихо, що робити? До кого звернутись? Що Я вже зробила, надіючись на зустріч із Крішною, то зробила, але тепер годі. Скажи ж, будь ласка, про щось хороше, тільки не кажи про Крішну. Ой, леле, Крішна поселився в Моєму серці, наче сам бог кохання, тож як Мені не говорити про Нього? Я ніяк не можу вигнати з пам'яті Крішну, що Його усміх солодший за сам солодкий смак і що дарує серцю й очам насолоду. Леле-леле, Моя жага, що притягує Мене до Крішни, щомиті зростає!»