ПОЯСНЕННЯ: Це почуття Шріматі Радгарані. Спочатку Господь Чайтан'я відчував, ніби опинився у Вріндавані і побачив Крішнин танець раса із ґопі. Потім Він перенісся на Курукшетру, щоб побачити Господа Джаґаннатгу, Його сестру (Субгадру) і Господа Балараму. Загубивши з очей Вріндавану і Крішну, повелителя Вріндавани, Шрі Чайтан'я Махапрабгу відчув дівйонмаду, трансцендентне божевілля розлуки з Крішною. На Курукшетрі Крішна виявляє Свою велич, а у Вріндавані проявляється у первісному стані. Крішна не відходить від Вріндавани ні на крок, тому ґопі цікавляться Курукшетрою менше, ніж Вріндаваною.

Є віддані, котрі поклоняються Крішні, оточеному величчю і багатством (як володарю Вайкунтги), і їм, напевно, більше до вподоби споглядати Господа Крішну на Курукшетрі разом із Субгадрою та Баларамою. Однак ґопі хочуть бачити Крішну у Вріндавані, коли Він проводить танець раса із Шріматі Радгарані. Шрі Чайтан'я Махапрабгу на Своєму прикладі показав, як розвивати настрій Радгарані та інших ґопі, що відчувають розлуку з Крішною. Відданим у цьому настрої не до серця бачити Крішну де-небудь поза Вріндаваною. Тому Шрі Чайтан'я Махапрабгу побивався: «Я було знайшов Крішну у Вріндавані, а тепер знову загубив Його і приїхав на Курукшетру». Ці складні почуття не вдасться зрозуміти нікому, крім дуже піднесених відданих. Однак автор «Шрі Чайтан'я-чарітамріти» намагається якомога ліпше пояснити дівйонмаду, і наш обов'язок — просто намагатись якомога ліпше збагнути це. Адже в 11 вірші автор прохає:

«Дорогі читачі, просто намагайтесь з вірою та любов'ю слухати ці описи. Це допоможе вам пізнати трансцендентний екстаз, і ви врешті-решт дуже легко досягнете любові до Верховного Бога».