прійа со 'йа кша сахачарі куру-кшетра-мілітас

татгха с рдг тад ідам убгайо саґама-сукгам

татгпй анта-кгелан-мадгура-муралī-пачама-джуше

мано ме кліндī-пуліна-віпінйа спхайаті

прійа — дуже любий; са — Він; айам — цей; кша — Господь Крішна; саха-чарі — люба подружко; куру-кшетра-міліта — кого Я зустріла на полі Курукшетра; татг — також; ахам — Я; с — та; рдг — Радгарані; тад — те; ідам — це; убгайо — Нас обох; саґама-сукгам — щастя зустрічі; татг апі — однак; анта — всередині; кгелан — гра; мадгура — солодка; муралī — флейти; пачама — п'ята нота; джуше — якою захоплюється; мана — розум; ме — Мій; кліндī — річки Ямуни; пуліна — на березі; віпінйа — дерева; спхайаті — прагне.


Текст

«Люба подружко, ось Я зустріла на полі Курукшетри Свого дуже давнього й дорогого друга Крішну. Я та сама Радгарані, і тепер Ми зійшлися разом. Це дуже радісно, однак Я хотіла б опинитись під деревами лісу на березі Ямуни. Я прагну почути, як Його солодка флейта розлунює п'ятою нотою у вріндаванському лісі».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Цього вірша склав Шріла Рупа Ґосвамі. Його наведено в «Пад'явалі» (386), антології віршів, яку він уклав.