сабе — тільки; ек — один; сварӯпа ґосі — Сварупа Дамодара Ґосвамі; локера артга — смисл вірша; джне — знає; лока-анурӯпа пада — інші вірші, що узгоджуються з цим віршем; прабгуке — Шрі Чайтан'ю Махапрабгу; карна — спонукає; свдане — куштувати.

Чому саме цього вірша декламує Господь, знав тільки Сварупа Дамодара. Сварупа Дамодара Ґосвамі цитував ще й інші вірші, які відповідали настрою Господа і допомагали Йому насолоджуватись смаками трансцендентних стосунків.