ПОЯСНЕННЯ: Прив'язаність Шівананди Сени обернулась для собаки великим добром. Схоже, що це був бродячий пес. Він само собою пішов слідом за Шіванандою Сеною, коли той з гуртом відданих прямував до Джаґаннатга Пурі, і Шівананда Сена взяв його до гурту, піклуючись про нього так само, як і про інших відданих. Очевидно, одного разу пса не пустили на човен, але Шівананда Сена не покинув його напризволяще, а ще й доплатив перевізникові за переправу. Коли слуга забув нагодувати пса і той зник, Шівананда занепокоївся й послав на його пошуки десятеро чоловік. А коли вони так і не знайшли пса, то Шівананда Сена відмовився від їжі. Отже, можна зрозуміти, що якось вже Шівананда прив'язався до цього собаки.

Як буде видно з подальших віршів, собака дістав милість Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і відразу ж піднявся на Вайкунтгу, де став вічним відданим. Тому Шріла Бгактівінода Тгакура співає: тумі та' гкура, томра куккура, балій джнаха море («Шаранаґаті»19). Він каже, що воліє стати собакою вайшнави. Було багато інших випадків, коли домашня тварина вайшнави діставала звільнення й поверталась додому, до Бога, на Вайкунтгалоку. Ось яку користь отримує той, хто так чи інакше став улюбленцем вайшнави. Шріла Бгактівінода Тгакура співає також: кīа-джанма ха-у йатг туй дса («Шаранаґаті»11). В тому, щоб народжуватись знову й знову, немає зла. Єдине, чого нам слід прагнути, — це, народившись, бути під захистом вайшнави. Нам пощастило народитись від батька-вайшнави, і він чудово про нас піклувався. Він молився до Шріматі Радгарані, щоб у майбутньому ми стали слугою вічної подруги Шрі Крішни. I завдяки тому нині ми так чи інакше служимо Їй. Можна зробити висновок, що, навіть якщо ми собаки, нам треба віддатись під захист вайшнави. Користь, яку ми отримаємо від того, буде не менша за користь, яку отримує під захистом вайшнави піднесений відданий.