анта-клеа-калакіт — забруднених сердечними стражданнями, які тривають і після смерті; кіла — певно; вайам — ми всі; йма — йдемо; адйа — зараз; ймйм — Ямараджі; пурīм — до обителі; на — не; айам — це; вачана- сачайа — ошуканство; праайінам — націлений; хсам — усміх; татгпі — однак; уджджгаті — кидає; асмін — в цього; сампуіте — сповненому; ґабгīра — глибоким; капааі — обманом; бгīра-паллī — з села пастухів; віе — в розпусника; х — леле; медгвіні — кмітлива; рдгіке — Шріматі Радгарані; тава — Твоя; катгам — як; прем — любов; ґарīйн — така велика; абгӯт — стала.

«Наші серця так осквернились горем, що ми напевно йдемо до пекельного царства Ямараджі. Та проте Крішна не припиняє чарівливо усміхатись до нас Своєю сповненою підступу й зваби усмішкою. О Шріматі Радгарані, Ти дуже розумна. Як же сталось, що Ти так закохалась у цього облудника- гультяя з пастушої околиці?»