хітв — покинувши; дӯре — геть; патгі — на дорозі; дгава-таро — дерева- чоловіка; антікам — близькість; дгарма-сето — міст релігії; бгаґа-удаґр — здатна змести Своєю силою; ґуру-ікгаріам — гору старших родичів; рахас — з великою силою; лаґгайантī — долаючи; лебге — досягла; кша-арава — океане-Крішно; нава-рас — під впливом свіжих почуттів екстатичної любові; рдгік — Шріматі Радгарані; вхінī — наче річка; твм — Ти; вк- вīчібгі — хвилями слів; кім — як; іва — отак; вімукгī-бгвам — байдужість; асй — до Неї; таноші — поширюєш.

«Господи Крішно, Ти наче океан. Ріка Шріматі Радгарані припливла до Тебе здалеку, покинувши ген позаду дерево Свого чоловіка, змивши міст суспільних звичаїв і силою подолавши гори старших родичів. Сповнена свіжих почуттів любові до Тебе, ця річка припливла під Твій захист, а Ти намагаєшся повернути Її назад хвилями прикрих слів. Як Ти можеш так до Неї ставитись?»