ґха-анта-кгелантйа — що бавились дитячими іграми вдома; ніджа — Свого; сахаджа — простого; блйасйа — дитинства; балант — під впливом; абгадрам — погане; бгадрам — добре; в — чи; кім апі — що; хі — певно; на — не; джнīмахі — Ми знали; манк — анітрохи; вайам — Ми; нетум — вести; йукт — годиться; катгам — як; аарам — безпритульних; км апі — отак; дам — до стану; катгам — як; в — чи; нййй — правильно; те — Тебе; пратгайітум — проявляти; удсīна — байдужості; падавī — ставлення.

«Я просто бавилась Собі вдома й за Своєю дитячою невинністю не відала, що добре, а що погано. Тож чи гарно з Твого боку було примусити Нас так привабитись до Тебе, а тоді знехтувати Нами? Тепер Тобі байдуже до Нас. Гадаєш, це чесно?»