йасйа — кого; утсаґа-сукга-ай — бажанням звідати щастя товариства; ітгіліт — ослаблена; ґурвī — дуже велика; ґурубгйа — до старших; трап — сором'язливість; пребгйа — ніж життя; апі — хоча; сухт-там — дорожча; сакгі — подруженько; татг — так само; йӯйам — ти; паріклеіт — так стурбована; дгарма — обов'язки перед Своїм чоловіком; са — те; апі — також; махн — дуже велике; май — Мною; на — не; ґаіта — враховано; сдгвīбгі — найцнотливішими жінками; адгйсіта — дотримуване; дгік дгаірйам — бий його лихо, це терпіння; тат — Ним; упекшіт — зневажена; апі — хоча; йат — що; ахам — Я; джīвмі — живу; ппīйасī — найбільша грішниця.

«Прагнучи звідати щастя Його товариства та обіймів, люба подруженько, Я знехтувала навіть Своїми старшими і забула про пристойність та сором перед ними. До того всього, хоча Ти моя найліпша подруга, дорожча Мені над життя, Я завдала тобі стільки клопоту! Що й казати, Я навіть відійшла від обітниці зберігати вірність чоловікові, що її дотримують найпіднесеніші жінки. Ой, леле-леле! Хоча Він нехтує Мною, Я така грішниця, що якось живу далі. Тож будь воно прокляте, Моє терпіння!»