ПОЯСНЕННЯ: Шріпада Мадгвачар'я з'явився на світ в місті УŸдупі, що лежить в південно-індійській області Південна Канара, трохи східніше від Сах'ядрі. Це головне місто провінції Південна Канара, і воно лежить неподалік від міста Манґалор, що розміщене південніше від УŸдупі. Поблизу УŸдупі є селище Паджака-кшетра, де 1040року Шакабди (1118р.н.е.) Мадгвачар'я з'явився на світ у роді Шіваллі-брахманів як син Мадг'яґехи Бгатти. Дехто вважає, що він народився 1160року Шакабди (1238р.н.е.).

У дитинстві Мадгвачар'ю звали Всудева. З його дитинством пов'язано кілька дивовижних історій. Розповідають, що коли його батько якось був сильно заборгував, Мадгвачар'я перетворив тамариндове насіння на справжні монети, щоб розквитатися з боргами. Коли йому було п'ять років, він отримав священний шнур. Неподалік від його оселі жив демон на ім'я Маніман, що мав подобу змії, і в віці п'яти років Мадгвачар'я убив цю змію пальцем лівої ноги. Коли його мати починала хвилюватись, він з'являвся біля неї одним стрибком. Він був великим вченим ще за дитинства, і, хоча його батько не погоджувався, у дванадцять років він прийняв санн'ясу. Отримавши від Ач'юти Прекші санн'ясу, він дістав ім'я Пурнапраґ'я Тіртга. Обійшовши всю Iндію, він мав диспут щодо писань із Від'яшанкарою, піднесеним головою Шрінґері-матги. У присутності Мадгвачар'ї слава Від'яшанкари зблякла. У супроводі Сат'я Тіртги Мадгвачар'я пішов до Бадарікашрами. Там він зустрівся з В'ясадевою і виклав перед ним свій коментар до «Бгаґавад-ґіти». Вивчаючи писання при В'ясадеві, він став великим вченим.

Повернувшись із Бадарікашрами до Ананда-матги, Мадгвачар'я закінчив свій коментар до «Бгаґавад-ґіти». Його супутник Сат'я Тіртга записав весь цей коментар. Після відвідин Бадарікашрами Мадгвачар'я пішов до Ґанджами, що лежить на березі річки Ґодаварі. Там він зустрівся з двома високоосвіченими вченими на ім'я Шобгана Бгатта і Свамі Шастрі. Згодом ці вчені приєднались до учнівської послідовності від Мадгвачар'ї і стали відомі як Падманабга Тіртга і Нарахарі Тіртга. Коли Мадгвачар'я повернувся до УŸдупі, він іноді омивався в океані. Одного разу на березі океану він склав молитву в п'яти розділах. Якось, сидячи над океаном і медитуючи на Господа Шрі Крішну, він побачив, як корабель з товарами для Двараки потрапив у небезпеку. Він подав певні знаки, завдяки яким корабель підплив до берега і врятувався. Власники корабля хотіли зробити йому якийсь подарунок, і тоді Мадгвачар'я погодився взяти ґопі-чандану. Він отримав брилу ґопі-чандани, і коли йому піднесли її, вона розкололась і явила велике Божество Господа Крішни. Божество тримало в одній руці палицю, а в другій — шматок їжі. Діставши в такий спосіб Божество Крішни, Мадгвачар'я склав молитву. Божество було таке важке, що його не могли підняти і тридцять чоловік. Однак Мадгвачар'я приніс його до УŸдупі сам. Вісім Мадгвачар'їних учнів-санн'ясі стали настоятелями восьми монастирів. Поклоніння Божеству Господа Крішни триває в УŸдупі донині за тим самим розкладом, який встановив Мадгвачар'я.

Далі Мадгвачар'я відвідав Бадарікашраму вдруге. Коли він минав Махараштру, місцевий цар саме копав для громадського користування велике озеро. Коли Мадгвачар'я зі своїми учнями проходив тими місцями, його зобов'язали також допомогти в ритті озера. За якийсь час Мадгвачар'я побачився з царем і, залучивши до роботи царя, пішов з учнями далі.

У провінції Ґанґа-прадеша часто виникали сутички між індусами та мусульманами. Iндуси жили по один бік від річки, а мусульмани — по другий. З причини напружених стосунків між ними через річку не було переправи. Мусульманські солдати на протилежному березі перепиняли всіх подорожніх, але Мадгвачар'я не звернув на них уваги. Він таки переправився через річку, а коли зустрів на другому березі солдатів, ті привели його до царя. Мусульманський цар був так задоволений ним, що хотів дати йому царство і гроші, але Мадгвачар'я відмовився. Коли він прямував дорогою, на нього напали розбійники, але завдяки своїй фізичній силі він їх усіх повбивав. На його супутника Сат'я Тіртгу напав тигр, але Мадгвачар'я завдяки своїй велетенській силі відтягнув тигра. Зустрівши В'ясадеву, Мадгвачар'я отримав від нього шалаґрама-шілу, що зветься Аштамурті. Після того він написав огляд «Махабгарати».

Слава про відданість Мадгвачар'ї Господу і його високу вченість та ерудицію розлетілась всією Iндією. Це стало дещо турбувати господарів Шрінґері-матги, який заснував Шанкарачар'я. Послідовники Шанкарачар'ї бачили, що вплив Мадгвачар'ї дедалі зростає, і це їх лякало. Вони почали всіляко допікати учням Мадгвачар'ї. Вони зробили навіть спробу довести, що учнівська послідовність Мадгвачар'ї не додержує ведичних засад. Прихильник Шанкарачар'їної філософії майавади, Пундаріка Пурі, прийшов до Мадгвачар'ї, щоб влаштувати диспут щодо шастр. У Мадгвачар'ї викрали всі його книжки, але згодом за допомогою царя Джаясімхи, правителя Кумали, їх віднайшли. У диспуті Пундаріка Пурі зазнав від Мадгвачар'ї поразки. Учнем Мадгвачар'ї став Трівікрамачар'я, видатна особистість, житель Вішнуманґали. Згодом у Трівікрамачар'ї народився син — Нараяначар'я, що став автором «Шрі Мадгва-віджаї». Після смерті Трівікрамачар'ї молодший брат Нараяначар'ї прийняв санн'ясу і згодом став відомий як Вішну Тіртга.

Згідно з тогочасними описами фізична сила Пурнапраґ'ї, Мадгвачар'ї, не мала меж. У ті часи жив собі один Каданджарі, що славився силою, рівною силі тридцяти чоловік. Мадгвачар'я притиснув до землі великий палець ноги і попросив цього чоловіка спробувати відірвати палець від землі. Але скільки силач старався, йому так і не вдалося це зробити. Шріла Мадгвачар'я пішов з цього матеріального світу у віці вісімдесяти років, пишучи коментар до «Айтарея Упанішади». Докладніше про Мадгвачар'ю можна прочитати в «Мадгва-віджаї» Нараяначар'ї.

Свій головний осередок ачар'ї Мадгва-сампрадаї заснували в УŸдупі. Цей монастир був названий Уттарарадгі-матга. В УŸдупі можна отримати список усіх осередків Мадгвачар'я- сампрадаї. Ось керівники їхніх матгів: 1) Вішну Тіртга (Шода- матга), 2) Джанардана Тіртга (Крішнапура-матга), 3) Вамана Тіртга (Канура-матга), 4) Нарасімха Тіртга (Адамара-матга), 5) Упендра Тіртга (Путтуґі-матга), 6) Рама Тіртга (Шірура- матга), 7) Хрішікеша Тіртга (Палімара-матга) і 8) Акшобг'я Тіртга (Педжавара-матга). Ось учнівська послідовність Мадгвачар'я-сампрадаї (числа вказують на дати народження за ерою Шакабда, щоб отримати дати християнської ери, слід додати 78 років): 1) Хамса Параматма; 2) Чатурмукга Брахма; 3) Санакаді; 4) Дурваса; 5) Ґ'янанідгі; 6) Ґаруда-вахана; 7) Кайвал'я Тіртга; 8) Ґ'янеша Тіртга; 9) Пара Тіртга; 10) Сат'япраґ'я Тіртга; 11) Праґ'я Тіртга; 12) Ач'юта Прекшачар'я Тіртга; 13) Шрі Мадгвачар'я, 1040 Шака; 14) Падманабга, 1120; Нарахарі, 1127; Мадгава, 1136; Акшобг'я 1159; 15) Джая Тіртга, 1167; 16) Від'ядгіраджа, 1190; 17) Кавіндра, 1255; 18) Ваґіша, 1261; 19) Рамачандра, 1269; 20) Від'янідгі, 1298; 21) Шрі Раґгунатга, 1366; 22) Раювар'я (котрий розмовляв із Шрі Чайтан'єю Махапрабгу), 1424; 23) Раґгуттама, 1471; 24) Ведав'яса, 1517; 25) Від'ядгіша, 1541; 26) Веданідгі, 1553; 27) Сат'яврата, 1557; 28) Сат'янідгі, 1560; 29) Сат'янатга, 1582; 30) Сат'ябгінава, 1595; 31) Сат'япурна, 1628; 32) Сат'явіджая, 1648; 33) Сат'япрія, 1659; 34) Сат'ябодга, 1666; 35) Сат'ясандга, 1705; 36) Сат'явара, 1716; 37) Сат'ядгарма, 1719; 38) Сат'ясанкалпа, 1752; 39) Сат'ясантушта, 1763; 40) Сат'япараяна, 1763; 41) Сат'якама, 1785; 42) Сат'єшта, 1793; 43) Сат'япаракрама, 1794; 44) Сат'ядгіра, 1801; 45) Сат'ядгіра Тіртга, 1808.

Від шістнадцятого ачар'ї (Від'ядгіраджі Тіртги) відходить також інша гілка учнів, серед яких були Раджендра Тіртга,1254; Віджаядгваджа; Пурушоттама; Субрахман'я і В'яса Рая,1470–1520. Дев'ятнадцятий ачар'я, Рамачандра Тіртга, мав також іншу послідовність після себе, в якій були Вібудгендра,1218; Джітамітра,1348; Раґгунандана; Сурендра; Віджендра; Судгіндра і Раґгавендра Тіртга,1545.

Нині в монастирі в УŸдупі є також чотирнадцять інших санн'ясі Мадгватіртги. Як уже сказано, УŸдупі лежить понад морем у Південній Канарі, майже за шістдесят кілометрів на північ від Манґалора.

Більшу частину інформації, наведеної в даному поясненні, можна знайти в «Путівнику Південної Канади» і в «Бомбей Ґазетт».