ПОЯСНЕННЯ: Монастир Шрінґері-матга розміщений у штаті Карнатака, в області Чгікмаґалур. Монастир збудовано в місці злиття річок Тунґи і Бгадри, за одинадцять кілометрів на південь від Харіхара-пури. Справжня назва цього місця — Шрінґа-ґірі або Шрінґавера-пурі. Це головний осередок Шанкарачар'ї.

Шанкарачар'я мав чотирьох головних учнів і заснував чотири центри, які вони очолили. У північній Iндії у Бадарікашрамі засновано монастир Джйотір-матга. У Пурушоттамі засновано монастир Бгоґавардгана, або Ґовардгана. У Двараці засновано монастир Сарада. I четвертий монастир, заснований у південній Iндії, відомий як Шрінґері-матга. У Шрінґері- матзі санн'ясі прибирають титули Сарасваті, Бгараті та Пурі. Всі вони — екаданді-санн'ясі і тим відрізняються від санн'ясі- вайшнавів, відомих як тріданді-санн'ясі. Шрінґері-матга розміщений у південній Iндії, в тій частині країни, що відома областями Андгра, Дравіда, Карната і Керала. Громада монахів називається Бгурівара, а династія називається Бгур- бгувах. Місто зветься Рамешвара, а гасло монастиря — аха брахмсмі. Божество там — Господь Вараха, а енерґетична сила — Камакші. Їхній ачар'я Хастамалака, а брахмачарі, прислужники санн'ясі, звуться Чайтан'я. Місце прощі відоме як Тунґабгадра, а предмет їхніх ведичних студій — це «Яджур Веда».

Список учнів у послідовності від Шанкарачар'ї відомий, і імена ачарій та дати їхньої посвяти на санн'ясі за ерою Шака (чи Шакабда) такі (щоб отримати приблизну дату за християнським літочисленням, слід додати 78 років): Шанкарачар'я, 622 Шака; Сурешварачар'я, 630; Бодганачар'я, 680; Ґ'янадганачар'я, 768; Ґ'яноттамашівачар'я, 827; Ґ'янаґірі Ачар'я, 871; Сімхаґірі Ачар'я, 958; Iшвара Тіртга, 1019; Нарасімха Тіртга, 1067; Від'ятіртга Від'яшанкара, 1150; Бгараті-крішна Тіртга, 1250; Від'яран'я Бгараті, 1253; Чандрашекгара Бгараті, 1290; Нарасімха Бгараті, 1309; Пурушоттама Бгараті, 1328; Шанкарананда, 1350; Чандрашекгара Бгараті, 1371; Нарасімха Бгараті, 1386; Пурушоттама Бгараті, 1398; Рамачандра Бгараті, 1430; Нарасімха Бгараті, 1479; Нарасімха Бгараті, 1485; Дганамаді-нарасімха Бгараті, 1498; Абгінава- нарасімха Бгараті, 1521; Саччідананда Бгараті, 1544; Нарасімха Бгараті, 1585; Саччідананда Бгараті, 1627; Абгінава- саччідананда Бгараті, 1663; Нрісімха Бгараті, 1689; Саччідананда Бгараті, 1692; Абгінава-саччідананда Бгараті, 1730; Нарасімха Бгараті, 1739; Саччідананда Шівабгінава Від'я-нарасімха Бгараті, 1788.

Що стосується самого Шанкарачар'ї, то відомо, що він народився 608 року ери Шакабда, в місяці вайшакга (квітень- травень), третього дня убутного місяця, в південно-індійському селищі за назвою Каладі. Його батька звали Шіваґуру, і Шанкарачар'я втратив його, ще бувши дитиною. Ще коли Шанкарачар'ї було тільки вісім років, він уже вивчив усі писання і прийняв санн'ясу від Ґовінди, що жив на березі Нармади. Прийнявши санн'ясу, Шанкарачар'я кілька днів пожив зі своїм духовним вчителем. Після того, попрохавши в духовного вчителя дозволу, Шанкарачар'я пішов до Варанасі, а тоді до Бадарікашрами, і там залишався до дванадцяти років. У Бадарікашрамі він написав коментар до «Брахма-сутри», а також до десяти Упанішад та «Бгаґавад-ґіти». Також він написав «Санат-суджатію» і коментар на «Нрісімха-тапані». Серед численних його учнів чотири найголовніші — це Падмапада, Сурешвара, Хастамалака і Тротака. Згодом Шанкарачар'я пішов до Варанасі, а тоді до Праяґи, де зустрівся з великим вченим Кумарілою Бгаттою. Шанкарачар'я хотів обговорити з ним смисл писань, але Кумаріла Бгатта лежав на смертному одрі і тому послав його до свого учня Мандани, що жив у місті Махішматі. Шанкарачар'я пішов туди й переміг Мандану Мішру в диспуті щодо шастр. Мандана мав дружину, яку звали Сарасваті або Убгая-бгараті і яка виступила як посередник між Шанкарачар'єю і своїм чоловіком. Відомо, що вона забажала, аби Шанкарачар'я вступив із нею в диспут щодо принципів еротики та любовних взаємин, але Шанкарачар'я був брахмачарі від народження і тому не мав ніякого досвіду любовних взаємин. Він попрохав Убгая-бгараті дати йому місяць на підготовку і, скориставшись із своєї містичної сили, увійшов у тіло царя, який щойно був помер. У тілі того царя Шанкарачар'я місяць вивчав принципи еротичних стосунків. Отримавши цей досвід, він хотів вступити в диспут щодо принципів еротики з Убгая-бгараті, але вона, навіть не вступаючи в диспут, благословила його і запевнила, що Шрінґері-матга матиме тривке становище. Після того вона залишила матеріальне життя. Тоді Мандана Мішра прийняв від Шанкарачар'ї санн'ясу і отримав ім'я Сурешвара. Шанкарачар'я переміг численних учених по всій Iндії і навернув їх у свою філософію майавади. Він залишив матеріальне тіло у віці тридцяти трьох років.

Що ж до Матс'я-тіртги, то вона, як вважають, розміщена на березі океану в області Малабар.