вйса — бгрнта балі' сеі сӯтре доша дій

'віварта-вда' стгпійчге калпан карій

вйса — Шріла В'ясадева; бгрнта — помилився; балі' — кажучи; сеі — цій; сӯтре — у «Веданта-сутрі»; доша — хибу; дій — закидаючи; віварта-вда — теорію ілюзії; стгпійчге — висунув; калпан — вигадку; карій — роблячи.


Текст

Теорія Шанкарчар'ї проголошує, що Абсолютна Iстина зазнає перетворень. Під впливом цієї теорії філософи-майаваді очорнюють Шрілу В'ясадеву, звинувачуючи його в помилці. Так вони вишукують хиби у «Веданта-сутрі» і тлумачать її так, щоб підперти теорію ілюзії.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Перший вірш «Брахма-сутри» стверджує: атгто брахма джіджс — «Тепер ми повинні допитуватись про Абсолютну Iстину». Одразу ж другий вірш відповідає: джанмдй асйа йата — «Абсолютна Iстина — це первісне джерело всього». Джанмдй асйа йата не вказує, що перетворюється первинна особа. Натомість цей вірш чітко дає зрозуміти, що ця особа породжує проявлений космос Своєю незбагненною енерґією. Це чітко з'ясовано також у «Бгаґавад-ґіті»(10.8), де Крішна каже: матта сарва правартате — «Все походить із Мене». Підтверджує це і «Тайттірія Упанішада»(3.1.1): йато в імні бгӯтні джйанте — «Верховна Абсолютна Iстина — це те, з чого народжується все». Так само в «Мундака Упанішаді»(1.1.7) сказано: йатгора-нбгі сджате ґхате ча — «[Господь творить і знищує проявлений космос,] як павук творить павутину і знову вбирає її в себе». Усі ці сутри вказують на те, що перетворюється Господня енерґія. Сам Господь не зазнає перетворень, що називаються парінама-вада. Однак дуже турбуючись про те, щоб захистити Шрілу В'ясадеву од критики, Шанкарчар'я зробив ведмежу послугу і висунув свою теорію ілюзії (віварта-ваду). Шанкарачар'я вигадав своє трактування терміна парінама-вада і доклав великих зусиль, щоб словесним жонґлюванням представити парінама-ваду як віварта-ваду.