ПОЯСНЕННЯ: Жива істота — вічний слуга Крішни. Як невід'ємна частка Господа, вона за своєю природою чиста, але через зіткнення з матеріальною енерґією вона ототожнює себе з грубим чи з тонким матеріальним тілом. Такі уявлення про себе, безперечно, оманні і повністю підходять під пояснення теорії ілюзії. Жива істота вічна, вона, на відміну од її грубого та тонкого тіл, ніколи не може бути підпорядкована обмеженню часу. Проявлений космос аж ніяк не оманний, але зазнає змін під впливом чинника часу. Вважати проявлений космос за поле своєї чуттєвої насолоди — це для живої істоти, звичайно, ілюзія. Матеріальний світ — це прояв матеріальної енерґії Господа. Крішна пояснює це в «Бгаґавад- ґіті»(7.4):

«Земля, вода, вогонь, повітря, ефір, розум, інтелект та оманне его — усі ці вісім елементів разом становлять Мої відокремлені матеріальні енерґії».

Матеріальний світ являє собою нижчу енерґію Верховного Бога-Особи, але вважати, що Верховний Господь перетворився в матеріальний світ, — помилка. Філософи-майаваді, не маючи істинного розуміння і жонґлюючи словами, змішали в одне теорію ілюзії і теорію космічного прояву. Теорія ілюзії стосується особи, яка ототожнює себе з тілом. Жива істота — це вища енерґія Верховного Господа, а матеріальний світ — Його нижча енерґія. Однак і те, і те є пракріті (енерґія). Енерґії одночасно єдині з Господом і відмінні від Нього, і Господь ніколи не втрачає Своєї особистісної форми від перетворення Своїх різних енерґій.