маі йаічге авікте прасабе хема-бгра
джаґад-рӯпа хайа īвара, табу авікра
маі — філософський камінь; йаічге — як оце; авікте — не перетворюючись; прасабе — породжує; хема-бгра — велику кількість золота; джаґат-рӯпа — проявлений космос; хайа — стає; īвара — Верховний Бог-Особа; табу — однак; авікра — незмінений.
ПОЯСНЕННЯ: Згідно з поясненням Шріли Бгактісіддганти Сарасваті Тгакури вірш джанмдй асйа у «Веданта-сутрі» призначений ствердити, що проявлений космос являє собою результат перетворення енерґій Верховного Бога-Особи. Верховний Господь — володар незліченних вічних енерґій, що ні в чому не обмежені. Iноді ці енерґії проявлені, а іноді ні. У будь-якому разі всі енерґії підпорядковані Йому. Отже, Він першоджерело і обитель усіх енерґій. Звичайний мозок зумовленої істоти нездатний уявити, як ці незбагненні енерґії існують у Верховному Богові-Особі, як у Своїх незліченних формах Він порядкує проявленими й потенційними енерґіями і як у Ньому можуть співіснувати суперечливі енерґії. Поки жива істота перебуває в матеріальному світі, в стані ілюзії, їй не зрозуміти діяльності незбагненних енерґій Господа. Отже, енерґії Господа реальні, але діють, недоступні для розуміння звичайного мозку.
Коли філософи-атеїсти чи майаваді, за своєю нездатністю зрозуміти незбагненні енерґії Верховного Бога-Особи, уявляють безособистісну порожнечу, їхня вигадка являє собою всього-навсього двійник матеріалістичного мислення. У матеріальному світі немає нічого незбагненного. Наділені гострим мисленням філософи та науковці здатні розібратися з матеріальною енерґією, але неспроможні зрозуміти духовної енерґії і тому просто приписують їй у своїй уяві стан бездіяльності, називаючи це безособистісним Брахманом. Це просто неґатив матеріального життя. Спираючись на таке недосконале знання, філософи-майаваді роблять висновок, що проявлений космос — це перетворення Всевишнього. Тому їм неодмінно доводиться приймати також теорію ілюзії Всевишнього (віварта-вада). Однак, якщо визнати незбагненні енерґії Господа, можна зрозуміти, як Верховний Бог-Особа може з'являтись у матеріальному світі і залишатись незаторкнутим чи незабрудненим трьома ґунами матеріальної природи.
Iз шастр ми дізнаємось, що існує камінь чи самоцвіт, який називають філософським каменем і який може перетворювати залізо на золото. Хоча філософський камінь багато разів перетворює залізо на золото, сам він зберігає свій первісний стан. Якщо навіть матеріальний камінь, утворюючи багато золота, може зберігати свою незбагненну енерґію, то Верховний Бог-Особа вже напевно може, створивши космос, залишатись у Своїй первинній формі сач-чід-ананда. Як засвідчено в «Бгаґавад-ґіті»(9.10), Він діє тільки через Свої різні енерґії. Майдгйакшеа практі — Крішна скеровує матеріальну енерґію, і ця енерґія діє тут, у матеріальному світі. Це підтверджено також у «Брахма-самхіті»(5.44):
Дурґа-шакті (матеріальна енерґія) діє під керівництвом Верховного Бога-Особи і влаштовує творення, підтримання і знищення всесвіту. Крішна керує, залишаючись осторонь. Отже, висновок усього сказаного такий: Верховний Бог-Особа залишається таким, як Він є, незважаючи на те, що керує Своєю енерґією, яка забезпечує таку дивовижну життєдіяльність розмаїтого проявленого космосу.