дгарма проджджгіта-каітаво 'тра парамо нірматсар сат

ведйа вставам атра васту івада тпа-трайонмӯланам

рīмад-бгґавате мах-муні-кте кі в параір īвара

садйо хдй аварудгйате 'тра ктібгі урӯшубгіс тат-кшат

дгарма — релігійність; проджджгіта — цілковито відкинута; каітава — що криє корисливі заміри; атра — тут; парама — найвища; нірматсарм — стовідсотково чистих серцем; сатм — відданих; ведйам — мета пізнання; вставам — дійсна; атра — тут; васту — сутність; іва-дам — що дарує благо; тпа-трайа — троїсті страждання; унмӯланам — що викорінює; рīмат — прекрасну; бгґавате — «Бгаґавата Пурану»; мах-муні — великий мудрець (В'ясадева); кте — коли уклав; кім — що ж; в — справді; параі — з інших; īвара — Верховний Господь; садйа — одразу; хді — в серці; аварудгйате — полонений; атра — тут; ктібгі — доброчесними; урӯшубгі — людьми, які бажають слухати; тат-кшат — негайно.


Текст

«Ця «Бгаґавата Пурана», відкидаючи будь-яку засновану на матеріальних мотивах релігійну діяльність, проголошує найвищу істину, що її здатні зрозуміти віддані, цілковито чисті серцем. Найвища істина — це реальність, і, задля загального добра, вона відмежована від ілюзії. Ця істина викорінює троїсті страждання. Самого цього прекрасного «Бгаґаватам», що його уклав [досягнувши повної духовної зрілості] великий мудрець Шрі В'ясадева, достатньо, щоб осягнути Бога. Навіщо потрібні будь-які інші писання? Як тільки людина починає уважно і смиренно слухати послання «Бгаґаватам», розвинуте знання втверджує в її серці Верховного Господа».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Це цитата з «Шрімад-Бгаґаватам»(1.1.2). Дивіться також Аді-лілу, першу главу, 91 вірш.