вймохйа — щоб поглибити ілюзію та невігластво; чара-ачарасйа — усіх живих істот, рухомих і нерухомих; джаґата — світу; те те — ті відповідні; пура — додаткові ведичні писання, які називаються Пуранами; ґам — Веди; тм тм — той відповідний; ева хі — певно; деватм — півбог; парамікм — як найвищий; джалпанту — нехай балакають; калпа-авадгі — до кінця віку; сіддгнте — у висновку; пуна — однак; ека — один; ева — тільки; бгаґавн — Верховний Бог-Особа; вішу — Господь Вішну; самаста — усіх; ґама — Вед; вйпрешу — в діяльності; вівечана-вйатікарам — на загальний розгляд; нīтешу — якщо спеціально взяти; нічīйате — визначено.

«Iснує багато різновидів ведичних писань та додаткової літератури — Пуран. В кожному з них головним названо того чи іншого півбога. Мета цього в тому, щоб просто посіяти ілюзію серед рухомих та нерухомих живих істот. Нехай вони скільки завгодно тішаться такими вигадками. Однак, коли людина проаналізує всю ведичну літературу разом взяту, вона прийде до висновку, що один-єдиний Верховний Бог- Особа — це Господь Вішну».