веда-ді — починаючи з Вед; сакала — усіх; стре — у явлених писаннях; кша — Господь Крішна; мукгйа — головне; самбандга — осердя або вісь усього привабливого; тра джне — знанням про Нього; нушаґе — одночасно; ййа — йде геть; мй-бандга — рабство матеріального існування.

Осереддя всього привабливого, на що вказують усі явлені писання, починаючи з Вед, — це Крішна. Коли істота здобуває довершене знання про Нього, пута майі, ілюзорної енерґії, розпадаються самі собою.