ПОЯСНЕННЯ: Якщо повторювати мантру Харе Крішна і не уникати образ, то ростимуть ці шкідливі ліани. Не слід користуватися мантрою Харе Крішна для того, щоб досягнути якоїсь матеріальної вигоди. У вірші 159 сказано:

Шкідливі ліани описав Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура. Він пише, що той, хто слухає та повторює святі імена і не старається позбутися образ, розвиває матеріальну прив'язаність до чуттєвої насолоди. Хтось може також розвинути бажання звільнитися від пут матерії, чого прагнуть майаваді, або прив'язатись до йоґа-сіддгі і бажати чудесних йоґічних сил. Якщо хтось прив'язався до матеріальних чудес, його називають сіддгі-лобгі — жадібним до матеріальної досконалості. Також можна впасти жертвою згубного впливу дипломатичної або лицемірної поведінки. Або ж дехто зав'язує стосунки з жінками задля незаконних статевих зносин. Хтось може виконувати віддане служіння напоказ, як-от пракріта-сахаджії, а ще хтось шукає підтримки своїй філософії, приєднуючись до якої-небудь касти чи ототожнюючи себе з якою-небудь династією і проголошуючи монополію на духовний розвиток. Так можна стати псевдо-ґуру, так званим духовним вчителем, чиє становище спирається просто на сімейні традиції. Можна прив'язатись до чотирьох форм гріховної діяльності: незаконного сексу, вживання дурманних речовин, азартних ігор і м'ясоїдства, — або ж можна вважати, що вайшнава належить до тієї чи іншої касти чи релігійної громади. Можна думати: «Це індійський вайшнава, а це європейський вайшнава. Європейських вайшнавів не слід пускати до храму». Тобто можна оцінювати вайшнаву з погляду його народження, одного вважаючи за вайшнаву-брахману, іншого за шудру, ще іншого за млеччгу і так далі. Або ж можна намагатись зробити спів мантри Харе Крішна або читання «Шрімад-Бгаґаватам» способом заробітку, або ж людина може вдатись до спроб незаконним шляхом поліпшити своє фінансове становище. Також людина може вдатись до дешевої імітації вайшнави, повторюючи святі імена на самоті, щоб здобути шану світських людей. Або ж людина може забажати світської слави і задля неї піти на компроміс із невідданими в тому, що стосується філософії чи духовного життя. Або людина може стати прихильником спадкової кастової системи. Всі ці відхилення — пастки особистої чуттєвої насолоди. Ошукуючи невігласів, людина може вдавати дуже високий рівень духовного життя, аби заробити ім'я садгу, махатми чи релігійного діяча. Все це означає, що так званий відданий став жертвою рослин-шкідників і що справжня ліана, бгакті- лата, не росте, бо вони її заглушили.