ПОЯСНЕННЯ: Відданість зростає у спілкуванні з вайшнавами:

Нароттама даса Тгакура, даючи приклад сам, наголошує: відданий повинен завжди пам'ятати про те, що треба задовольнити попереднього ачар'ю. Духовний вчитель представляє для відданого усіх Ґосвамі. Бути ачар'єю (духовним вчителем) може бути тільки той, хто неухильно ступає слідами учнівської послідовності ачарій. Якщо людина бажає справжнього проґресу у відданому служінні, єдине, що вона повинна бажати — це вдовольняти попередніх ачарій. Еі чгайа ґосі йра, муі тра дса. Треба завжди вважати себе за слугу слуги ачарій і з таким умонастроєм жити в товаристві вайшнавів. Однак, якщо відданий гадає, що він уже дуже зрілий і здатний жити окремо від товариства вайшнавів, і через це, образивши якого-небудь вайшнава, перестає дотримуватись реґулівних засад, то його становище стає дуже небезпечне. Образи проти святого імені пояснено в Аді-лілі, главі восьмій, вірші 24. Коли людина порушує реґулівні засади і живе за своїми примхами, це порівнюють до скаженого слона, який вириває бгакті-лату з коренем і трощить її на друзки. Так бгакті- лата висихає. До таких образ насамперед належить непослух настановам духовного вчителя. Це називається ґуру-авадж. Отож відданий повинен пильно стерегтись, щоб не вчинити образи духовного вчителя, не послухавшись його настанов. Щойно відданий відхиляється від настанов духовного вчителя, це відразу ж починає викорчовувати бгакті-лату, і поступово на ній засихає все листя.